О ГМК Украины
Публікації ЗМІ
18 січня 2024 р.
Ратифікація в повному обсязі Європейської соціальної хартії є нашою вимогою
І умовою набуття Україною членства в ЄС, - Григорій Осовий
Повномасштабна війна внесла корективи не лише всередині країни. Вона суттєво змінила роботу наших представництв на міжнародному рівні. Не стала винятком і Федерація профспілок України. Детальніше про це - голова ФПУ Григорій Осовий.
Григорію Васильовичу, як під час війни змінилися позиції ФПУ на міжнародному рівні?
Вони змінилися і досить суттєво. Якщо раніше на міжнародному рівні ми переважно приділяли увагу засвоєнню досвіду профспілкової діяльності та правозахисної роботи у сфері праці, то з початком повномасштабної війни головним стало лобіювання підтримки України у протистоянні з російським агресором міжнародним профспілковим рухом і громадськістю різних держав. Тобто задіяли наявні можливості для розгортання профспілкової дипломатії.
ФПУ має консультативний статус в Комісії з питань соціального розвитку ООН, вже тривалий час є членською організацією всесвітньо відомої Міжнародної конфедерації профспілок (МКП), яка діє у 165 країнах, охоплюючи понад 200 млн. членів профспілок. У жовтні 2022 року, ще до надання Україні статусу кандидата в члени ЄС, Федерацію профспілок прийняли до Європейської конфедерації профспілок (ЄКП), яка є єдиною партнерською організацією керівних органів ЄС і діє у 42 країнах континенту.
Водночас, 24 всеукраїнських профспілки, які входять до ФПУ, є членськими організаціями глобальних профспілок. Це відкриває нам неабиякі можливості для того, щоб представляти Україну на міжнародному рівні через ці інститути. Які, своєю чергою, активно взаємодіють на рівні ООН, Міжнародної організації праці, Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Організації економічного і соціального розвитку, маючи там відповідні представництва або акредитацію на самітах G-7, G- 20 тощо.
До речі, наприкінці лютого у складі делегації МКП ми візьмемо участь у щорічній зустрічі профспілок з МВФ та Світового Банку для обговорення майбутнього сфери праці, інвестицій в робочі місця та людський капітал. Нагадаю, саме ці фінансові установи кредитують Україну. Ну і, врешті-решт, все це дає нам можливість донести до них правдиву інформацію про ситуацію в країні, про військову агресію Росії, про те, як ми захищаємо свій суверенітет, свободу, своє право демократичного вибору незалежності.
Більшість країн на нашому боці і підтримують Україну в її боротьбі?
Більшість так. Але не всі. Є частина, скажімо, профоб’єднання африканських та латиноамериканських країн, які не мають об’єктивного уявлення про те, що коїться в Україні. Як наслідок - не мають і політичної волі засудити російську агресію. Не тому, що вже сформувалася офіційна позиція членів профспілок цих країн. Річ у тому, що частина лідерів навчалися колись в Москві, живуть ілюзіями, спогадами. Інша частина - мають певні ідеологічні переконання. Логіка їх така: якщо США (які вони вважають імперією) допомагають Україні, то ми нібито підпадаємо під вплив цього імперіалізму. Росію також вважають імперією і тому теж не підтримують. І на тлі цих двох противаг вони маневрують, не займаючи чіткої позиції щодо осуду збройної агресії РФ.
Це не може не турбувати…
Звісно. І ми на кожному міжнародному майданчику, де це можливо, представляємо свої резолюції, ініціюємо проведення публічних акцій і мітингів солідарності з Україною, як це було під час Конференції праці в Женеві. Через нашу принципову позицію федерацію незалежних профспілок Росії (яка підтримала путіна у війні) виключено з МКП. Звичайно, у цьому напрямку ми працюємо, насамперед, з профспілками країн, які ближчі нам в розумінні та підтримці. Це, зокрема, північні країни Європи - Швеція, Фінляндія, Данія, Норвегія, Бельгія. Ну і, зрозуміло, держави Балтії СБта Польща - щодо російської агресії у нас одностайне бачення. Зараз намагаємося долучити і Словаччину. Маємо підтримку швейцарців, французьких та італійських профспілок. У нас чудові стосунки з об’єднаннями цих країн, які формують там весь профспілковий рух. У кожного з них - свої ідеологічні посили і взаємодія з політичними партіями.
До речі, італійці ще в 2022-му році дуже хотіли провести в Україні конференцію на тему, як забезпечити мир. На жаль, довелося відмовитися. На той час не було реальних підстав для того, щоб вона мала результативний характер з точки зору вимог України: повний вивід військ з нашої території, репатріація нанесених збитків, гарантії безпеки тощо. Та й якщо війська ворога знаходяться на території України, то вести мирні переговори - це майже без перспективи.
Звичайно, особливу увагу надаємо розвитку співробітництва з профспілками США та Великобританії, де уряди надають Україні безпрецедентну військову, фінансову і гуманітарну допомогу. У червні 2022 року я і Михайло Волинець, який очолює КВПУ, були у Філадельфії на Конгресі Американської федерації праці-Конгресу індустріальних профспілок, де з блискучою промовою на підтримку профспілок і України виступив Президент США Джо Байден. І наш вихід на сцену та показ відео про терористичні дії росіян в Ірпені, Бучі, Маріуполі викликали одностайне засудження російської агресії та підтримку України. Хоча були делегати з деяких штатів, які до того ще сумнівалися. Щось подібне вдалося провести нашими зусиллями на Конгресі Британських тред-юніонів торік.
І от на таких майданчиках ви ведете роз'яснювальну роботу, пояснюючи, чому треба посилювати тиск на агресора?
Так. Дуже добре те, що там де сильний профспілкові рух, він підтримується політичними силами. Бо профспілки - це виборці. Скажімо, в скандинавських країнах - від 85 до 90% всіх робітників – це члени профспілок, яких вони захищають через колективні договори. І всі вони голосують. Це означає, що і депутати Європарламенту, і посадовці відповідних євроструктур орієнтуються на думку цих людей. До речі, вибори до Європарламенту відбудуться уже в травні цього року. І боротьба за голоси виборців, тих же членів профспілок, є дуже суттєвою.
Недавно я був в Брюсселі в Європарламенті на конференції, яку проводили прогресивні соціалісти, соціал-демократи під девізом, як забезпечити соціальну Європу в майбутньому. І мав виступ щодо реформ в Україні, адже за Конституцією ми також є соціальною державою. Це друга за величиною фракція в Європарламенті, яка достатньо потужно підтримує профспілковий рух. Якщо ви подивитесь на формулу Європи, то прогресивні політики і соціалісти - це завжди “соціальна Європа”, соціальна ринкова економіка. І там є і місце, і роль, і потужність профспілкового руху, і його участь в управлінні підприємствами. Політики цього напрямку стурбовані, що в Європі посилюється праворадикальний рух, що може зашкодити правам працівників, призвести до звуження їх соцгарантій.
Власне, щось подібне ми маємо зараз в Україні?
Так. Треба давати чесну відповідь громадянам України про те, яку, власне, країну ми будуємо. Якщо порівняти з тим, що кажуть європейці та прописують у своїх резолюціях, то ви не знайдете в документах українського парламенту чи уряду слів “соціальна ринкова економіка”. Тільки “ринкова”, а “соціальна” випала. І це не лише лексика - разом зі словом “соціальна” випадає дуже багато практичних речей. Якщо на період воєнного стану щось допустимо, то надалі це може стати гальмом на шляху нашої євроінтеграції.
Наприклад?
Дивіться, ми ратифікували Європейську соціальну хартію в 2017-му році. І це завдяки потужній силі та впливу ФПУ, яка обрала своїм курсом програму “Європейський вибір”. Це дуже потужна імплементація європейського законодавства. Зокрема, в Директивах ЄС, Європейській соціальній хартії є стаття 1 пункт 4 де визначено, якими мають бути прожитковий мінімум, мінімальна зарплата, гарантована державою пенсія тощо. Як стандарт для країн, що входять в європейську спільноту. Вона має задовольняти потреби людини щодо покупки продуктів, одягу, інших товарів першої необхідності, а також включати витрати на лікування та житло. Це означає, що і Україна має враховувати всі ці показники. Бо наш закон про прожитковий мінімум фактично включає лише харчування і деякі складові побуту. А платні послуги, наприклад, на медицину, житло взагалі не розглядаються - лише комунальні платежі. Але це актуально для тих, у кого житло є. А в кого немає? Чи може людина його купити чи хоча б орендувати за свої трудові доходи - держава цим не переймається.
Чим швидше Україна імплементує законодавство і наблизить власні гарантії до норм ЄС, тим швидше буде сприйняття гідності представлення нашої країни в цій спільноті. Ратифікація в повному обсязі Європейської соціальної хартії - це є нашою вимогою і водночас умовою набуття членства ЄС. Це означає, що ми повинні соціальну складову цієї політики застосувати у всіх аспектах: зарплата, пенсія, соціальні гарантії мають відповідати цій формулі.
Також під час переговорів ми будемо говорити і про систему європейського соціального страхування. Виходячи з досвіду інших країн, ми вибудували систему цих гарантій в Україні. Зрозуміло, в період війни, військового стану, вони суттєво «порізані». Відповідний фонд держава ліквідувала, гарантії залишилися хіба що на пенсійне страхування. Система зруйнована і не під впливом війни. А через нерозуміння питання певними посадовцями. Це просто неприйнятно - щоб так принизити гарантії працюючої людини.
Тому в цьому, 2024 році, наша команда під егідою європейських профспілок має навчитися, як працювати під час переговорного процесу щодо приєднання України до ЄС. І друге, щоби ця форма участі була гарантована для профспілок.
Коли ми створюємо мотиваційні умови праці для українців, ми створюємо прецедент для повернення наших емігрантів, які в силу різних обставин виїхали за кордон - чи через війну, чи через безробіття, чи через незгоду з політикою, умовами життя. Адже таких людей у нас понад 8 мільйонів. Враховуючи потреби кадрового забезпечення в Україні, потрібно повертати українців не закликами, а практичними речами.
Кажуть, на тлі війни в Ізраїлі міжнародна спільнота дещо охолола до теми України?
Це дійсно так. Але ми намагаємося на різноманітних майданчиках актуалізувати інтерес до України. Днями я підписав лист-пропозицію на адресу генерального секретаря МКП і генерального секретаря ЄКП про те, щоб 24-го лютого, в річницю повномасштабного вторгнення в Україну, провести міжнародну відеоконференцію. Такий собі перезапуск уваги до України. А це означає подальшу політичну, фінансову, військову і гуманітарну підтримку. Ну і сприяння самим профспілкам для того, щоб ми залишилися і змогли виконувати свою представницьку і соціальну функцію надалі. Адже нам також потрібна підтримка, щоб протистояти антисоціальним та антитрудовим пропозиціям, які можуть з’явитися в парламенті чи уряді.
Наскільки мені відомо, як голова ФПУ, Ви обіймаєте посаду віце-президента МКП, Члена Генеральної Ради МКП та Члена Виконавчого бюро МКП?
Так. Також я увійшов до Виконавчого бюро МКП і Виконавчого комітету ЄКП. Кажу про це не задля вихваляння - адже років 10 тому мої колеги навіть і не мріяти не могли про таку повагу і довіру до українських профспілок. Це дуже високе визнання, враховуючи кількість країн-членів, які входять до цих організацій. Напевне, береться до уваги й те, що ФПУ найбільше профоб’єднання України, а голова ФПУ є також головою Спільного представницького органу репрезентативних профоб’єднань на національному рівні та співголовою Національної тристоронньої соціально економічної ради від профспілкової сторони. Тому це можливість донести до колег правду про ситуацію в цілому в профспілковому русі України, дотримання прав працівників, а інколи й напряму попросити про якусь підтримку тощо.
Це можна застосувати на практиці?
Так, приміром, ми залучили 160 млн грн. через різні донорські програми, допомагаючи людям і самим профспілкам. Що стосується України в цілому, то ми хочемо відновити в державі соціальний діалог так, як це практикується в країнах ЄС. Місії високого рівня, які бували у нас, не розуміють, чому тут таке ставлення до соціального діалогу, як форми взаємодії і знаходження спільних завдань, вирішення проблем та консолідації. Адже в Європі - це норма. Вони не розуміють, чому окремі чиновники не сприймають і чинять спротив.
Так сталося що підчас участі у профспілкових заходах в Брюсселі, де знаходяться офіси МКП і ЄКП, я декілька разів зустрічався з єврокомісаром з питань зайнятості і соціальної політики Ніколасом Шмідтом, який повідомив, що незабаром планує відвідати Україну і безперечно під час зустрічей підкреслить важливість соціального діалогу.
Зрозуміло, що ЄКП вже задіяла з цього приводу різні інструменти: зверталися до голови Єврокомісії, інформували Раду Європи, направили відповідні листи українським високопосадовцям. До слова, європейські роботодавці і профспілки напередодні саміту Україна-ЄС пропонують провести саме в Києві саміт соціальних партнерів. У Європі є правило - кожні півроку представники Єврокомісії, Ради Європи, єврокомісари та об’єднання профспілок виходять до людей звітувати про свою роботу та озвучувати плани на майбутнє. Якщо б ми в Україні такий формат започаткували, тоді б люди зрозуміли, що конкретно для кожного з них робить влада, бізнес і ті ж профспілки.
Недавно відбулася рада ФПУ, які першочергові завдання на цей рік ви окреслили?
Серед першочергових завдань і те, що стосується переключення нашого потенціалу і організаційного, і фінансового і ресурсного з ВПО на допомогу військовим та людям, які постраждали від війни і які повертаються на заброньовані робочі місця або працевлаштовується. Розуміємо, що зараз демобілізація в основному відбувається серед осіб, які мають певні фізичні ушкодження, тож маємо підставити їм плече разом з роботодавцем на підприємствах, куди вони будуть повертатися.
Ми, як власники санаторно-курортного, відпочинкового і оздоровчо-реабілітаційного комплексу, вирішили задіяти його для згаданої категорії людей. Хоча в цій справі потрібна синергія зусиль – і держави, і профспілок, і бізнесу. Ну і, зрозуміло, міжнародної спільноти там, де можна було би залучити кошти, яких вкрай бракує нашій країні. Поки ми не бачимо системної роботи і фідбеку, тож проводимо її самотужки в межах власних можливостей. Результат - вже біля 9 000 військовослужбовців підлікувалися на базі наших закладів. Це і психологічна реабілітація, і відпочинок, і просто зустріч з сім'єю. Прості речі, які потім дають нашим воїнам сили і спроможність знову брати зброю в руки і захищати країну. Цю роботу ми визначили своїм пріоритетом.
Внутрішнє домашнє завдання, яке ми обговорили, це модернізація самого профспілкового руху та ФПУ. Адже ми ще дуже відстаємо від європейських організацій, у нас ще багато рудиментів минулої адміністративно-командної системи. Почнемо з себе. Моя мрія - зробити європейське об'єднання, призвести ФПУ до тих норм і правил, які діють в європейських спільнотах. Де панує прозорість, демократичність, взаємоповага, де діють кодекси доброчесності. В європейських статутах прописані дуже прості і прямі норми дії. А в нас же, на жаль, досі можна будь-яке рішення “забалакати” і провалити.
Зараз ми вже входимо в лінійку роботи не тільки щодо національного законодавства, а й директив ЄС. Ми повинні дуже добре розуміти ці директиви, знати і розшифровувати їх, додавати своє. Для того, щоб розумно все це в подальшому імплементувати в національне законодавства. Зізнаюся, це непросто. Ми більше півроку цим займалися. Та якщо ми не запропонуємо модель трансформації зараз, то можемо законсервувати себе в тому стані, що є, ще на 5 років. А коли все зробимо належить, то отримаємо нові крила для того, щоб впевнено почуватися у європейському просторі.
17 січня 2024 р.
Українки опановуватимуть «чоловічі» професії
Дефіцит кадрів – одна з ключових тенденцій, яка впливатиме на ринок праці у 2024 році. Одним із способів подолання дефіциту кадрів є навчання жінок професіям, які раніше вважалися «чоловічими». Про це свідчить дослідження, проведене Work.ua.Зауважимо, що юридичного підґрунтя для поділу професій за гендером немає. Ще у 2017 році в Україні був скасований Перелік важких робіт та робіт зі шкідливими й небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок.
«Незабаром жінки все більше долучатимуться в «нетрадиційні» галузі – в енергетику, транспорт і оборонні виробництва. У цілому їх побільшає в промисловості, на будівництві та в гірничодобувній галузі», – говорить міністр економіки Ю.Свириденко. На її думку, особливо це стане помітно під час післявоєнного відновлення України.
Раніше Кабінет Міністрів схвалив Національну стратегію подолання гендерного розриву в оплаті праці на період до 2030 року та затвердив операційний план заходів з її реалізації на 2023-2025 роки. Стратегія має на меті не тільки осучаснити трудове законодавство, щоб забезпечити рівну оплату праці, а й змінити фундаментальний світогляд громадян.
«Ми маємо допомогти жінкам підвищити впевненість в тому, що вони можуть займати керівні посади, отримувати високу оплату за роботу, бути економічно незалежними. В свою чергу чоловікам буде надано рівних із жінками можливостей поєднувати трудові обов’язки із сімейними», – пояснила Свириденко.
Нагадаємо, що заробітні плати чоловіків в Україні майже на 19% вищі, ніж у жінок. За останні сім років розрив в оплаті праці жінок та чоловіків в Україні скоротився на 7,4% і на сьогодні він складає 18,6%. Цей показник є більшим, ніж в багатьох країнах ЄС.
Інформація сайту news.finance.ua
4 січня 2024 р.
Пенсії та допомоги у 2024 році виплачуватимуться вчасно
Україна впродовж 2024 року вчасно виплачуватиме громадянам соціальні виплати. Про це заявив Прем’єр-міністр Д.Шмигаль на засіданні Уряду. Також він нагадав, що з 1 січня в країні оновилася низка соціальних стандартів. Зокрема, мінімальна зарплата зросла на 6% – з 6700 грн до 7100 грн, прожитковий мінімум збільшився в середньому на 12% – до 2920 грн, мінімальна пенсія підвищилася з 2093 грн до 2361 грн, крім того, запланована індексація пенсій з 1 березня.«Минулого року держава демонструвала зразкове виконання соціальних зобов’язань. У структурі видатків зведеного бюджету соцвиплати займали понад 12%. Цьогоріч це також буде одним із наших пріоритетів. Для реалізації цього завдання Україна має внутрішні ресурси, а також підтримку від партнерів», – наголосив Д.Шмигаль.
4 січня 2024 р.
Виплавка сталі в Україні у 2024 році може становити до 7,5 млн т - аналітики
Якщо Україна зможе уникнути впливу критичних ризиків, а морський коридор працюватиме стабільно, виплавка сталі в нашій країні у 2024 році може досягти 7,2-7,5 млн т. Таку думку висловив головний аналітик GMK Center А.Тарасенко.
Ситуація в українській металургії у 2023 році дещо стабілізувалася. Спостерігався певний розвиток, зокрема зростання місячних обсягів виробництва порівняно з початком війни. Але очікувалися значні ризики: будь-який із факторів може кардинально змінити все. Ключове – питання експортної логістики.
«У 2023 році випуск сталі може становити 6,2-6,3 млн т. Оціночно середнє завантаження потужностей працюючих підприємств склало близько 60%. За даними ЗМІ, АМКР може у 2024 році запустити другу доменну піч, що може додати до загального випуску сталі близько 1 млн т, залежно від дати запуску», – зазначив А.Тарасенко.
Також галузеві експерти прогнозують подальше зростання металоспоживання в країні, яке розпочалося у 2023 році. За даними ОП «Укрметалургпром», споживання металопрокату за 11 місяців зросло у 2,06 рази порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,25 млн т.
«У 2023 році внутрішнє споживання металопрокату з урахуванням імпорту становитиме близько 3,5 млн т. Передбачається, що у 2024 році внутрішнє споживання досягне 3,7-4 млн т металопрокату, в першу чергу, за рахунок підвищення частки українських виробників (на сьогодні їхня частка становить близько 68,4% у загальному споживанні на внутрішньому ринку. Можна припустити, що у 2024-му ця частка зросте до 70-71%)», – зазначив президент ОП «Укрметалургпром» О.Каленков.
6 листопада 2023 р.
Ситуация в металлургии ухудшается: спасти отрасль может полная разблокировка портов и низкие железнодорожные тарифы, - СМИ
За первое полугодие производство железорудного сырья на уровне предприятий сократилось на 30-50%.
В 2023 году ситуация в горно-металлургическом комплексе продолжает ухудшаться. За первое полугодие производство железорудного сырья на уровне предприятий сократилось на 30-50% г./г, а горно-обогатительные комбинаты работают в среднем на 30-40% от мощности.
Чтобы спасти отрасль, необходимо наращивать объемы экспорта нашим новым морским коридором, обеспечить увеличение внутреннего спроса на сталь, а также сдерживать тарифы на грузовые перевозки по железной дороге от дальнейшего роста. Об этом говорится в аналитике на сайте ГМК Центра.
Как отметили эксперты Центра, сокращение производства в ГМК негативно влияет на экспорт и налоговые поступления в государственный бюджет: государство ожидает поступления $95 млн в виде рентных платежей за добычу железной руды, что на 65% меньше, чем в 2022 г. Такое падение вызвано многими факторами – прежде всего потерей крупных металлургических предприятий из-за войны, и блокадой украинских портов, которая фактически сделала невозможным экспорт металлургической продукции.
"Рынок ЕС для отечественных производителей является едва ли не единственным оставшимся направлением экспорта, и на этом рынке ощутима конкуренция с другими поставщиками, в частности с РФ. Рост транспортных расходов для украинских производителей ухудшил их конкурентную позицию. В 2022 г. европейские производители импортировали из Украины 12,9 млн т железной руды, в то время как из других источников - еще 98,0 млн т. В том числе ЕС импортировал 2,8 млн т железной руды из России", - указывают аналитики.
Чтобы спасти отрасль и обеспечить ее восстановление, нужна комплексная государственная программа, которая сможет обеспечить увеличение внутреннего спроса на сталь, а соответственно, и на железную руду, отмечают в ГМК Центре. Но основным фактором в восстановлении остается удешевление логистики.
"Разблокирование полноценной работы морских портов позволило бы увеличить объемы экспорта, в частности, за счет расширения перечня потенциальных рынков. Этот вариант требует участия государства с точки зрения предоставления гарантий безопасности и механизма страхования рисков. На сегодня проработанный коридор поставок из украинских портов Черного моря не может существенно изменить ситуацию, учитывая стоимость страхования и другие проблемы", - указывают эксперты.
Помочь может также последовательная политика по введению санкций на поставку железной руды из России. Но здесь нужно также удешевить путь украинской продукции на рынки ЕС.
"Улучшение железнодорожной логистики с ЕС позволит увеличить объемы экспорта. Но, учитывая увеличение транспортных расходов, нужно искать варианты для сдерживания роста железнодорожных тарифов в Украине - чтобы хотя бы таким образом поддержать конкурентоспособность украинских производителей на внешних рынках", - отметили в ГМК Центре.
31 жовтня 2023 р.
Украина снизила выпуск металлопродукции на 17%
Украинские металлургические предприятия в январе-сентябре 2023 года сократили производство общего проката, по оперативным данным, на 17% по сравнению с аналогичным периодом прошлого года — до 3,929 млн тонн.
Согласно информации объединения “Укрметаллургпром”, за девять месяцев текущего года выплавка стали снизилась на 16,9% по сравнению с январем-сентябрем-2022 — до 4,590 млн тонн.
Выплавка чугуна за этот период сократилась на 19,5% — до 4,394 млн тонн.
Как сообщалось, Украина в 2022 году сократила производство общего проката на 72% по сравнению с предыдущим годом — до 5,350 млн тонн, стали на 70,7% — до 6,263 млн тонн, чугуна на 69,8% — до 6,391 млн тонн.
За 2021 год произведено 21,165 млн тонн чугуна (103,6% к 2020 году), 21,366 млн тонн стали (103,6%), 19,079 млн тонн проката (103,5%).
31 жовтня 2023 р.
За 8 місяців ринок ЄС скоротив споживання довгого прокату українського виробництва на 24,9%
Європейський союз за підсумками січня-серпня 2023 року скоротив імпорт довгого прокату з України на 24,9% у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року – до 249,65 тис. т. Про це свідчать дані Eurostat.
Найбільше за 8 місяців імпортовано прутків та брусків гарячекатаних (УКТЗЕД 7213) – 127,6 тис. т, що на 20,7% менше у порівнянні з січнем-серпнем 2022 року. На відповідну продукцію припадає понад 51% від загального обсягу імпорту українського довгого прокату в ЄС.
Також на європейський ринок поставлено 76,5 тис. т (+34,5% р./р.) дроту з вуглецевої сталі (УКТЗЕД 7217) та 16,5 тис. т (+11,5 раза р./р.) прутків та брусків гарячекатаних в бунтах з легованих сталей (УКТЗЕД 7227).
Основним споживачем прутків та брусків гарячекатаних з України є Румунія та Польща. За 8 місяців на польський ринок відвантажено 53,5 тис. т відповідної продукції (-38% р./р.), а на румунський – 54,3 тис. т (-5,1% р./р.).
Понад 35 тис. т дроту з вуглецевої сталі відвантажено до Польщі (+56,2% р./р.), та 17,5 тис. т (+43,8% р./р.) – до Німеччини. Увесь обсяг прутків та брусків гарячекатаних із легованих сталей відвантажено на польський ринок.
У серпні поточного року європейські споживачі імпортували з України 26,4 тис. т довгого прокату, що на 40% більше у порівнянні з липнем, та на 11,3% менше – до серпня 2022-го, зокрема:
- прутки та бруски гарячекатані – 6,73 тис. т (-2,9% м./м.; -51,9% р./р.);
- дріт – 10,5 тис. т (+1,2% м./м.; +14,2% р./р.);
- прутки та бруски гарячекатані з легованої сталі – 2,7 тис. т (+6,6 раза м./м.; +32,6 раза р./р.);
Основна частина продукції протягом місяця імпортувалась до Польщі та Німеччини.
18 жовтня 2023 р.
Роботодавцям готують нові вимоги до безпеки працівників на роботі
У Раді зареєстровано урядовий законопроект № 10147 «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі».
Проект спрямований на формування нової національної системи запобігання професійним ризикам шляхом впровадження ризикоорієнтованого підходу у сфері організації безпеки та здоров’я працівників та імплементації положень Директиви Ради 89/391/ЄЕС від 12.06.1989 про запровадження заходів, покликаних заохочувати до покращення безпеки та охорони здоров’я працівників на роботі.
Проектом Закону пропонується:
- запровадити нову національну систему запобігання виробничим ризикам, засновану на принципах оцінювання, контролю ризиків та управління ними, які є базовими для побудови подібних систем у розвинених країнах Європи та світу;
- запровадити за європейським прикладом системи мінімальних вимог щодо безпеки та здоров’я працівників та регулярне здійснення роботодавцем оцінювання ризиків, які можуть виникнути на конкретному робочому місці, розробки і впровадження заходів щодо їх мінімізації або усунення;
- визначити на рівні закону ключові терміни та поняття, які на сьогодні відсутні, зокрема, поняття інциденту, професійного ризику, оцінювання ризиків, робочого місця, шкідливих та небезпечних професійних факторів, аудиту системи безпеки та здоров’я працівників, експертної організації тощо;
- запровадити інформування компетентних органів про всі нещасні випадки, та ведення роботодавцем обліку всіх інцидентів, які потенційно могли привести до нещасного випадку;
- передбачити поряд з існуючою адміністративною та кримінальною відповідальністю можливість покладення за рішенням суду на роботодавця матеріальної відповідальності за нанесення шкоди життю та здоров’ю працівника внаслідок недостатніх та/або неефективних заходів, вжитих роботодавцем. У такому разі роботодавець відшкодовуватиме Фонду соціального страхування витрати, понесені ним на виплати та послуги, передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві;
- передбачити обов’язкове страхування відповідальності експертних організацій при укладанні договору про надання послуг в сфері безпеки та здоров’я працівників, що підвищить якість таких послуг та ступінь безпеки працівників;
- встановити обов’язки роботодавців щодо забезпечення безпеки та здоров’я окремих категорій працівників (працівниць, які нещодавно народили, та працівниць, які годують грудьми; працівників, які не досягли 18-тирічного віку; працівників з інвалідністю), і передбачити обов’язок забезпечувати посилену увагу до захисту генетичного спадку працівників.
Також Уряд пропонує встановити відповідальність за порушення вимог законодавства про безпеку та здоров’я працівників на роботі (законопроект № 10148).
Проектом Закону пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України, якими:
- замінити слова «безпека праці» або «охорона праці» європейським терміном «безпека працівника»;
- замінити назву центрального органу виконавчої влади що реалізує державну політику у сфері охорони праці на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки та здоров’я працівників на роботі;
- встановити відповідальність за порушення вимог безпеки і захисту здоров’я працівників на роботі від ризиків, що виникають або можуть виникнути у вибухонебезпечному середовищі.
4 вересня 2023 р.
Україна у світовому металургійному виробництві за 7 місяців 2023 р.
ЧавунЗа даними Worldsteel, у січні-червні 2023 р. металургійними підприємствами країн світу вироблено 838,42 млн т чавуну, з яких 771,24 млн т доменним способом і 67,18 млн т методом прямого відновлення. Це на 1,90% вище за показник 7 місяців 2022 р. (822,78 млн т).
Перше місце належить Китайській Народній Республіці, металурги якої в січні-липні 2023 р. виплавили 528,92 млн т чавуну, що на 3,50% вище показника аналогічного періоду 2022 р. (511,03 млн т). Частка китайського чавуну в світовому виробництві у січні-липні 2023 р. становить 63,1%.
Україна (3,37 млн т або 70,07% відносно січня-липня 2022 р.) піднялася з 17 позиції на 16 серед 40 країн-виробників чавуну.
СтальСвітова виплавка сталі у січні-липні 2023 р. становить 1103,20 млн т, що на 0,12% нижче показника січня-липня 2022 р. (1104,58 млн т).
Лідером тут також є Китайська Народна Республіка, яка виплавила 626,51 млн т, що на 2,50% вище показника січня-липня 2022 р. (611,23 млн т). Частка КНР у світовому виробництві сталі становить 56,8%.
Україна (3,43 млн т або 71,16% відносно січня-липня 2022 р.) залишилася на 25 місці серед 64 країн-виробників сталі.
5 квітня 2022 р.
Україна в березні скоротила експорт втричі,
особливо постраждав вивіз металів
У березні 2022 року експорт українських товарів скоротився вдвічі, імпорт – більш, ніж втричі: особливо постраждав вивіз металів та сільськогосподарської продукції. Про це повідомили в Міністерстві економіки України.
У той же час обсяг експорту низки товарів з глибокою переробкою практично не змінився порівняно з довоєнним часом.
"Обсяг експорту України в березні склав 5,97 млн тонн на суму 2,7 млрд доларів. Тоді як у лютому держава експортувала 13,1 млн тонн товарів вартістю 5,3 млрд доларів. Наразі головними статтями експорту є руди, кукурудза, феросплави та олія.
Істотно скоротився експорт металу. Зокрема, експорт плаского прокату впав майже 10 разів - з 437 тисяч тонн у лютому до 47 тисяч тонн у березні. За деякими позиціями металургії експорт не здійснювався взагалі. Це пов’язано, в першу чергу, з фізичним руйнуванням металургійних об’єктів та зупинкою виробництва", - заявляють в міністерстві.
Протягом березня Україна експортувала 1,1 млн тонн кукурудзи, 309 тисяч тонн пшениці, 118 тисяч тонн соняшникової олії, 40 тисяч тонн соєвих бобів - це в 4 рази менше, ніж в лютому.
"Одночасно через російське вторгнення значних втрат зазнав імпорт України. Якщо в лютому держава імпортувала 5 млн тонн товарів на суму 5,9 млрд доларів, то в березні – 1,6 млн тонн вартістю 1,8 млрд доларів. Сьогодні найважливішими статтями імпорту до України є газ, нафта, нафтопродукти та вугілля.
В той же час по багатьох позиціях товарів з глибокою переробкою обсяг експорту лишився на рівні минулого місяця й навіть збільшився. Це, наприклад, кабельна продукція, експорт якої склав 111 млн доларів (130 млн доларів в лютому) або листи облицювальні з дерева - 32 млн доларів проти 26 млн у лютому", - додають в Мінекономіки.
13 cічня 2022 р.
Підсумки роботи ГМК України за 12 місяців 2021 р.
За уточненими даними ОП «Укрметалургпром», в січні-грудні 2021 р. металургійними підприємствами України вироблено:
- агломерату – 32,92 млн т (103,1% відносно січня-грудня 2020 р.);
- коксу валового (6% вол.) – 9,54 млн т (98,7%);
- чавуну – 21,17 млн т (103,6%);
- сталі – 21,37 млн т (103,6%);
- прокату – 19,08 млн т (103,5%);
- трубної продукції – 0,98 млн т (115,1%).
Станом на 12 січня 2022 р., з основних діючих виробничих потужностей в експлуатації знаходиться: 17 з 21 доменних печей, 7 з 8 мартенівських печей, 12 з 16 конвертерів, 5 з 15 електропечей та 16 з 17 машин безперервного лиття заготівки.
Забезпечення виробництва основними сировинними та енергетичними ресурсами
Залізорудна сировина:
Забезпечення металургійних підприємств залізорудною сировиною в січні-грудні 2021 р. здійснювалось відповідно до потреби металургійного виробництва. Імпорту ЗРС не було.
Експорт ЗРС за 12 місяців 2021 р. становить 44,42 млн т (96,0% відносно аналогічного періоду 2020 р.).
Коксівне вугілля:
За 12 місяців 2021 р. на українські коксохімічні підприємства було поставлено 12,93 млн т вугілля для коксування (96,9% відносно січня-грудня 2020 р.), з яких:
- українського походження – 3,65 млн т (100,6% відносно січня-грудня 2020 р.);
- імпортованого – 9,28 млн т (95,5% відносно січня-грудня 2020 р.).
Частка імпортного вугілля в загальному обсязі поставок в січні-грудні 2021 р. становила 71,8% проти 72,8% в аналогічному періоді 2020 р.
Кокс:
Загальний обсяг коксу, отриманого металургами в січні-грудні 2021 р., становить 8,420 млн т (103,0% відносно січня-грудня 2020 р.), з якого:
- українського походження 7,838 млн т (97,6% відносно січня-грудня 2020 р.);
- імпортованого – 0,582 млн т (388,0% відносно січня-грудня 2020 р.).
Частка імпортного коксу в загальному обсязі поставок за 12 місяців 2021 р. становить 6,91% проти 1,83% в січні-грудні 2020 р.
Привізний металобрухт:
В січні-грудні 2021 р. заготовлено 3916 тис. т металобрухту (133,7% відносно аналогічного періоду 2020 р.), з яких 3300 тис. т (114,1% відносно січня-грудня 2020 р.) поставлено українським споживачам у якості привізного.
Експорт металобрухту в січні-грудні 2021 р. становить 616 тис. т (1711% відносно аналогічного періоду 2020 р.).
Природний газ та електроенергія:
За 12 місяців 2021 р. вітчизняна металургія спожила порядку 1,85 млрд куб.м природного газу (94,8% відносно січня-грудня 2020 р.).
Споживання електроенергії металургійними підприємствами в січні-грудні 2021 р. становить близько 11,40 млрд кВт-год (102,8% відносно січня-грудня 2020 р.).
29 грудня 2021 р.
Підсумки роботи ГМК України за 11 місяців 2021 р.
Основні показники
За уточненими даними ОП «Укрметалургпром», в січні-листопаді 2021 р. металургійними підприємствами України вироблено:
- агломерату – 30,34 млн т (104,7% відносно січня-листопада 2020 р.);
- коксу валового (6% вол.) – 8,73 млн т (99,0%);
- чавуну – 19,44 млн т (104,5%);
- сталі – 19,62 млн т (104,9%);
- прокату – 17,55 млн т (105,0%);
- трубної продукції – 0,91 млн т (115,7%).
Станом на 14 грудня 2021 р., з основних діючих виробничих потужностей в експлуатації знаходиться: 15 з 21 доменних печей, 7 з 8 мартенівських печей, 10 з 16 конвертерів, 5 з 15 електропечей та 14 з 17 машин безперервного лиття заготівки.
Забезпечення виробництва основними сировинними та енергетичними ресурсами.
Залізорудна сировина:
Забезпечення металургійних підприємств залізорудною сировиною в січні-листопаді 2021 р. здійснювалось відповідно до потреби металургійного виробництва. Імпорту ЗРС не було.
Експорт ЗРС за 11 місяців 2021 р. становить 40,67 млн т (97,2% відносно аналогічного періоду 2020 р.).
Коксівне вугілля:
За 11 місяців 2021 р. на українські коксохімічні підприємства було поставлено 11,83 млн т вугілля для коксування (97,4% відносно січня-листопада 2020 р.), з яких:
- українського походження – 3,32 млн т (100,2% відносно січня-листопада 2020 р.);
- імпортованого – 8,51 млн т (96,5% відносно січня-листопада 2020 р.).
Частка імпортного вугілля в загальному обсязі поставок в січні-листопаді 2021 р. становила 71,9% проти 72,7% в аналогічному періоді 2020 р.
Кокс:
Загальний обсяг коксу, отриманого металургами в січні-листопаді 2021 р., становить 7,670 млн т (103,0% відносно січня-листопада 2020 р.), з якого:
- українського походження 7,166 млн т (97,9% відносно січня-листопада 2020 р.);
- імпортованого – 0,504 млн т (409,8% відносно січня-листопада 2020 р.).
Частка імпортного коксу в загальному обсязі поставок за 11 місяців 2021 р. становить 6,57% проти 1,65% в січні-листопаді 2020 р.
Привізний металобрухт:
В січні-листопаді 2021 р. заготовлено 3535 тис. т металобрухту (134,1% відносно аналогічного періоду 2020 р.), з яких 2987 тис. т (114,7% відносно січня-листопада 2020 р.) поставлено українським споживачам у якості привізного. Експорт металобрухту в січні-листопаді 2021 р. становить 548 тис. т (1661% відносно аналогічного періоду 2020 р.).
Природний газ та електроенергія:
За 11 місяців 2021 р. вітчизняна металургія спожила порядку 1,72 млрд куб.м природного газу (100,9% відносно січня-листопада 2020 р.).
Споживання електроенергії металургійними підприємствами в січні-листопаді 2021 р. становить близько 10,45 млрд кВт-год (103,6% відносно січня-листопада 2020 р.).
15 жовтня 2021 р.
Пiдсумки роботи ГМК України за 10 місяців 2021 р.
За уточненими даними ОП «Укрметалургпром», в січні-жовтні 2021 р. металургійними підприємствами України вироблено:- агломерату – 27,88 млн т (106,1% відносно січня-жовтня 2020 р.);
- коксу валового (6% вол.) – 8,00 млн т (100,0%);
- чавуну – 17,72 млн т (105,0%);
- сталі – 17,90 млн т (105,5%);
- прокату – 15,99 млн т (105,4%);
- трубної продукції – 0,82 млн т (115,9%).
Станом на 10 листопада 2021 р., з основних діючих виробничих потужностей в експлуатації знаходиться: 18 з 21 доменних печей, 7 з 8 мартенівських печей, 12 з 16 конвертерів, 5 з 15 електропечей та 16 з 17 машин безперервного лиття заготівки.
Забезпечення виробництва основними сировинними та енергетичними ресурсами.
Залізорудна сировина:
Забезпечення металургійних підприємств залізорудною сировиною в січні-жовтні 2021 р. здійснювалось відповідно до потреби металургійного виробництва. Імпорту ЗРС не було.Експорт ЗРС за 10 місяців 2021 р. становить 36,71 млн т (95,4% відносно аналогічного періоду 2020 р.).
Коксівне вугілля:
За 10 місяців 2021 р. на українські коксохімічні підприємства було поставлено 10,66 млн т вугілля для коксування (97,7% відносно січня-жовтня 2020 р.), з яких:
- українського походження – 3,00 млн т (102,4% відносно січня-жовтня 2020 р.);
- імпортованого – 7,66 млн т (96,0% відносно січня-жовтня 2020 р.).
Частка імпортного вугілля в загальному обсязі поставок в січні-жовтні 2021 р. становила 71,9% проти 73,2% в аналогічному періоді 2020 р.
Кокс:
Загальний обсяг коксу, отриманого металургами в січні-жовтні 2021 р., становить 6,975 млн т (103,6% відносно січня-жовтня 2020 р.), з якого:
- українського походження 6,565 млн т (98,3% відносно січня-жовтня 2020 р.);
- імпортованого – 0,410 млн т (455,6% відносно січня-жовтня 2020 р.).
Частка імпортного коксу в загальному обсязі поставок за 10 місяців 2021 р. становить 5,88% проти 1,34% в січні-жовтні 2020 р.
Привізний металобрухт:
В січні-жовтні 2021 р. заготовлено 3215 тис. т металобрухту (135,4% відносно аналогічного періоду 2020 р.), з яких 2711 тис. т (115,9% відносно січня-жовтня 2020 р.) поставлено українським споживачам у якості привізного. Експорт металобрухту в січні-жовтні 2021 р. становить 504 тис. т (1575% відносно аналогічного періоду 2020 р.).
Природний газ та електроенергія:
За 10 місяців 2021 р. вітчизняна металургія спожила порядку 1,59 млрд куб.м природного газу (102,9% відносно січня-жовтня 2020 р.).
Споживання електроенергії металургійними підприємствами в січні-жовтні 2021 р. становить близько 9,50 млрд кВт-год (104,4% відносно січня-жовтня 2020 р.).
19 серпня 2021 р.
Підсумки роботи ГМК України за 7 місяців 2021 р.
Основні показникиЗа уточненими даними ОП «Укрметалургпром», в січні-липні 2021 р. металургійними підприємствами України вироблено:
- агломерату – 19,93 млн т (107,6% відносно січня-липня 2020 р.);
- коксу валового (6% вол.) – 5,75 млн т (102,0%);
- чавуну – 12,65 млн т (107,8%);
- сталі – 12,73 млн т (107,4%);
- прокату – 11,33 млн т (106,4%);
- трубної продукції – 0,57 млн т (121,2%).
Станом на 12 серпня 2021 р., з основних діючих виробничих потужностей в експлуатації знаходиться: 19 з 21 доменних печей, 7 з 8 мартенівських печей, 14 з 16 конвертерів, 5 з 15 електропечей та 16 з 17 машин безперервного лиття заготівки.Забезпечення виробництва основними сировинними та енергетичними ресурсами.
Залізорудна сировина:
Забезпечення металургійних підприємств залізорудною сировиною в січні-липні 2021 р. здійснювалось відповідно до потреби металургійного виробництва. Імпорту ЗРС не було.
Експорт ЗРС за 7 місяців 2021 р. становить 26,08 млн т (96,5% відносно аналогічного періоду 2020 р.). Коксівне вугілля:
За 7 місяців 2021 р. на українські коксохімічні підприємства було поставлено 7,64 млн т вугілля для коксування (99,5% відносно січня-липня 2020 р.), з яких:
- українського походження – 2,30 млн т (111,4% відносно січня-липня 2020 р.);
- імпортованого – 5,34 млн т (95,2% відносно січня-липня 2020 р.).
Частка імпортного вугілля в загальному обсязі поставок в січні-липні 2021 р. становила 69,9% проти 73,1% в аналогічному періоді 2020 р.
Кокс:
Загальний обсяг коксу, отриманого металургами в січні-липні 2021 р., становить 4,876 млн т (103,6% відносно січня-липня 2020 р.), з якого:
- українського походження 4,709 млн т (100,7% відносно січня-липня 2020 р.);
- імпортованого – 0,167 млн т (521,9% відносно січня-липня 2020 р.).
Частка імпортного коксу в загальному обсязі поставок за 7 місяців 2021 р. становить 3,42% проти 0,68% в січні-липні 2020 р.
Привізний металобрухт:
В січні-липні 2021 р. заготовлено 2222 тис. т металобрухту (142% відносно аналогічного періоду 2020 р.), з яких 1887 тис. т (122% відносно січня-липня 2020 р.) поставлено українським споживачам у якості привізного. Експорт металобрухту в січні-липні 2021 р. становить 335 тис. т (1941% відносно аналогічного періоду 2020 р.).
Природний газ та електроенергія:
За 7 місяців 2021 р. вітчизняна металургія спожила порядку 1150 млн куб.м природного газу (107,5% відносно січня-липня 2020 р.).
Споживання електроенергії металургійними підприємствами в січні-липні 2021 р. становить близько 6,7 млрд кВт-год (104,5% відносно січня-липня 2020 р.).
15 червня 2021 р.
Підсумки роботи ГМК України за 5 місяців 2021 р.
Основні показникиЗа уточненими даними ОП «Укрметалургпром», в січні-травні 2021 р. металургійними підприємствами України вироблено:
- агломерату – 14,03 млн т (107,08% відносно січня-травня 2020 р.);
- коксу валового (6% вол.) – 4,11 млн т (102,2%);
- чавуну – 8,90 млн т (109,1%);
- сталі – 8,99 млн т (108,3%);
- прокату – 8,02 млн т (108,0%);
- трубної продукції – 0,39 млн т (115,8%).
Станом на 10 червня 2021 р., з основних діючих виробничих потужностей в експлуатації знаходиться: 18 з 21 доменних печей, 7 з 8 мартенівських печей, 14 з 16 конвертерів, 5 з 15 електропечей та 16 з 17 машин безперервного лиття заготівки.
Забезпечення виробництва основними сировинними та енергетичними ресурсами.Залізорудна сировина:
Забезпечення металургійних підприємств залізорудною сировиною в січні-травні 2021 р. здійснювалось відповідно до потреби металургійного виробництва. Імпорту ЗРС не було.
Експорт ЗРС за 5 місяців 2021 р. становить 18,54 млн т (98,2% відносно аналогічного періоду 2020 р.).
Коксівне вугілля:
За 5 місяців 2021 р. на українські коксохімічні підприємства було поставлено 5,64 млн т вугілля для коксування (105,4% відносно січня-травня 2020 р.), з яких:
- українського походження – 1,64 млн т (108,6% відносно січня-травня 2020 р.);
- імпортованого – 4,00 млн т (104,2% відносно січня-травня 2020 р.).
Частка імпортного вугілля в загальному обсязі поставок в січні-травні 2021 р. становила 70,9% проти 71,8% в аналогічному періоді 2020 р.
Кокс:
Загальний обсяг коксу, отриманого металургами в січні-травні 2021 р., становить 3,414 млн т (101,8% відносно січня-травня 2020 р.), з якого:
- українського походження 3,346 млн т (100,3% відносно січня-травня 2020 р.);
- імпортованого – 0,068 млн т (453% відносно січня-травня 2020 р.).
Частка імпортного коксу в загальному обсязі поставок за 5 місяців 2021 р. становить 1,99% проти 0,45% в січні-травні 2020 р.
Привізний металобрухт:
В січні-травні 2021 р. заготовлено 1500 тис. т металобрухту (134,8% відносно аналогічного періоду 2020 р.), з яких 1354 тис. т (123,5% відносно січня-травня 2020 р.) поставлено українським споживачам у якості привізного. Експорт металобрухту в січні-травні 2021 р. становить 146 тис. т (887% відносно аналогічного періоду 2020 р.).
Природний газ та електроенергія:
За 5 місяців 2021 р. вітчизняна металургія спожила порядку 800 млн куб.м природного газу (108,8% відносно січня-травня 2020 р.). Споживання електроенергії металургійними підприємствами в січні-травні 2021 р. становить близько 4,74 млрд кВт-год (104,2% відносно січня-травня 2020 р.).
20 квітня 2021 р.
ПІДСУМКИ РОБОТИ ГМК УКРАЇНИ У ПЕРШОМУ КВАРТАЛІ 2021 р.
За уточненими даними ОП «Укрметалургпром», в січні-березні 2021 р. металургійними підприємствами України вироблено:- агломерату – 8,22 млн т (104,6% відносно січня-березня 2020 р.);
- коксу валового (6% вол.) – 2,42 млн т (98,7%);
- чавуну – 5,31 млн т (104,3%);
- сталі – 5,29 млн т (99,5%);
- прокату – 4,73 млн т (101,4%);
- трубної продукції – 0,203 млн т (96,3%)
Станом на 13 квітня 2021 р., з основних діючих виробничих потужностей в експлуатації знаходиться: 17 з 21 доменних печей, 7 з 8 мартенівських печей, 14 з 16 конвертерів, 5 з 15 електропечей та 15 з 17 машин безперервного лиття заготівки.
Забезпечення виробництва основними сировинними та енергетичними ресурсами.
Залізорудна сировина:
Забезпечення металургійних підприємств залізорудною сировиною в січні-березні 2021 р. здійснювалось відповідно до потреби металургійного виробництва. Імпорту ЗРС не було.
Експорт ЗРС в січні-березні 2021 р. становить 10,66 млн т (95,2% відносно аналогічного періоду 2020 р.).
Коксівне вугілля:За три місяці 2021 р. на українські коксохімічні підприємства було поставлено 3,25 млн т вугілля для коксування (99,7% відносно січня-березня 2020 р.), з яких:
— українського походження – 0,92 млн т (94,1% відносно січня-березня 2020 р.);
— імпортованого – 2,33 млн т (101,8% відносно січня-березня 2020 р.).
Частка імпортного вугілля в загальному обсязі поставок в січні-березні 2021 р. становила 71,7% проти 70,1% в аналогічному періоді 2020 р.
Кокс:
Загальний обсяг коксу, отриманого металургами в січні-березні 2021 р., становить 2,034 млн т (98,5 % відносно січня-березня 2020 р.), з якого:
— українського походження 1,996 млн т (97% відносно січня-березня 2020 р.);
— імпортованого – 0,038 млн т (475% відносно січня-березня 2020 р.).
Частка імпортного коксу в загальному обсязі поставок в січні-березні 2021 р. становить 1,87% проти 0,39% в січні-березні 2020 р.
Привізний металобрухт:
В січні-березні 2021 р. заготовлено 869 тис. т металобрухту (125,7% відносно аналогічного періоду 2020 р.), з яких 820 тис. т (120,6% відносно січня-березня 2020 р.) поставлено українським споживачам у якості привізного. Експорт металобрухту в січні-березні 2021 р. становить 49 тис. т (431% відносно січня-березня 2020 р.).
Природний газ та електроенергія:
В січні-березні 2021 р. вітчизняна металургія спожила порядку 500 млн куб.м природного газу (109,7% відносно січня-березня 2020 р.).
Споживання електроенергії металургійними підприємствами в січні-березні 2021 р. становить близько 2.8 млрд кВт-год (102,2% відносно січня-березня 2020 р.).
19 січня 2021р.
ПІДСУМКИ РОБОТИ ГМК УКРАЇНИ У 2020 р.
Основні показники
За уточненими даними ОП «Укрметалургпром», в січні-грудні 2020 р. металургійними підприємствами України вироблено:
— агломерату – 31,91 млн т (103,3% відносно аналогічного періоду 2019 р.);
— коксу валового (6% вол.) – 9,67 млн т (96,1%);
— чавуну – 20,42 млн т (101,8%);
— сталі – 20,62 млн т (98,9%);
— прокату – 18,43 млн т (101,2%);
— трубної продукції – 0,85 млн т (83,8%).
Станом на 15 січня 2021 р., з основних діючих виробничих потужностей в експлуатації знаходиться: 17 з 21 доменних печей, 7 з 8 мартенівських печей, 12 з 16 конвертерів, 4 з 15 електропечей та 16 з 17 машин безперервного лиття заготівки.
Забезпечення виробництва основними сировинними та енергетичними ресурсами.
Залізорудна сировина:
Забезпечення металургійних підприємств залізорудною сировиною за 12 місяців 2020 р. здійснювалось відповідно до потреби металургійного виробництва. Імпорту ЗРС не було.
Експорт ЗРС за 12 місяців 2020 р. становить 46,23 млн т (116% відносно аналогічного періоду 2019 р.).
Коксівне вугілля:
За 12 місяців 2020 р. на українські коксохімічні підприємства було поставлено 13,29 млн т вугілля для коксування (96,1% відносно аналогічного періоду 2019 р.), з яких:
- українського походження – 3,62 млн т (103,5% відносно аналогічного періоду 2019 р.);
- імпортованого – 9,67 млн т (93,6% відносно січня-грудня 2019 р.).
Частка імпортного вугілля в загальному обсязі поставок в січні-грудні 2020 р. становила 72,8% проти 74,7% в аналогічному періоді 2019 р.
Кокс:
Загальний обсяг коксу, отриманого металургами в січні-грудні 2020 р., становить 8,18 млн т (92,7% відносно аналогічного періоду 2019 р.), з якого:
- українського походження 8,03 млн т (95,2% відносно аналогічного періоду 2019 р.);
- імпортованого – 0,15 млн т (38,6% відносно січня-грудня 2019 р.).
Частка імпортного коксу в загальному обсязі поставок за 12 місяців 2020 р. становить 1,83% проти 4,41% в січні-грудні 2019 р.
Привізний металобрухт:За 12 місяців 2020 р. заготовлено 2929 тис. т металобрухту (96,0% відносно січня-грудня 2019 р.), з яких 2893 тис. т (96,1% відносно аналогічного періоду 2019 р.) поставлено українським споживачам у якості привізного. Експорт металобрухту в січні-грудні 2020 р. становить 36 тис. т (85,1% відносно аналогічного періоду 2019 р.).
Природний газ та електроенергія:
За 12 місяців 2020 р. вітчизняна металургія спожила порядку 1,88 млрд куб.м природного газу (104,4% відносно аналогічного періоду 2019 р.).
Споживання електроенергії металургійними підприємствами в січні-грудні 2020 р. становить близько 11,1 млрд кВт-год (99,4% відносно аналогічного періоду 2019 р.).
Підсумки роботи ГМК України за 11 місяців 2020 р.
Основні показники
За уточненими даними ОП «Укрметалургпром», в січні-листопаді 2020 р. металургійними підприємствами України вироблено:
— агломерату – 28,99 млн т (101,9% відносно аналогічного періоду 2019 р.);
— коксу валового (6% вол.) – 8,82 млн т (94,9%);
— чавуну – 18,59 млн т (100,7%);
— сталі – 18,71 млн т (97,0%);
— прокату – 16,72 млн т (99,6%);
— трубної продукції – 0,79 млн т (83,6%).
Станом на 11 грудня 2020 р., з основних діючих виробничих потужностей в експлуатації знаходиться: 17 з 21 доменних печей, 7 з 8 мартенівських печей, 14 з 16 конвертерів, 5 з 15 електропечей та 17 з 17 машин безперервного лиття заготівки.
Забезпечення виробництва основними сировинними та енергетичними ресурсами.
Залізорудна сировина:
Забезпечення металургійних підприємств залізорудною сировиною за 11 місяців 2020 р. здійснювалось відповідно до потреби металургійного виробництва. Імпорту ЗРС не було.
Експорт ЗРС за 11 місяців 2020 р. становить 41,84 млн т (114% відносно аналогічного періоду 2019 р.).
Коксівне вугілля:
За 11 місяців 2020 р. на українські коксохімічні підприємства було поставлено 12,09 млн т вугілля для коксування (95% відносно аналогічного періоду 2019 р.), з яких:
- українського походження – 3,30 млн т (109% відносно аналогічного періоду 2019 р.);
- імпортованого – 8,79 млн т (92% відносно січня-листопада 2019 р.).
Частка імпортного вугілля в загальному обсязі поставок в січні-листопаді 2020 р. становила 72,7% проти 75,7% в аналогічному періоді 2019 р.
Кокс:
Загальний обсяг коксу, отриманого металургами в січні-листопаді 2020 р., становить 7,44 млн т (91% відносно аналогічного періоду 2019 р.), з якого:
- українського походження 7,32 млн т (94% відносно аналогічного періоду 2019 р.);
- імпортованого – 0,12 млн т (32% відносно січня-листопада 2019 р.).
Частка імпортного коксу в загальному обсязі поставок за 11 місяців 2020 р. становить 1,61% проти 4,75% в січні-листопаді 2019 р.
Привізний металобрухт:За 11 місяців 2020 р. заготовлено 2637 тис. т металобрухту (93% відносно січня-листопада 2019 р.), з яких 2604 тис. т (93% відносно аналогічного періоду 2019 р.) поставлено українським споживачам у якості привізного. Експорт металобрухту в січні-листопаді 2020 р. становить 33 тис. т (80% відносно аналогічного періоду 2019 р.).
Природний газ та електроенергія:
За 11 місяців 2020 р. вітчизняна металургія спожила порядку 1,705 млрд куб.м природного газу (103% відносно аналогічного періоду 2019 р.).
Споживання електроенергії металургійними підприємствами в січні-листопаді 2020 р. становить близько 10,09 млрд кВт-год (98% відносно аналогічного періоду 2019 р.).
17 листопада 2020 р.
Виробництво та споживання металопрокату в Україні за 10 місяців 2020 р.
За даними ОП «Укрметалургпром», за 10 місяців 2020 р. українськими металургійними підприємствами вироблено 15,17 млн т металопрокату (97,6% відносно аналогічного періоду 2019 р.), з яких, за інформацією ТОВ «ЕТР-Спектр», експортовано порядку 12,58 млн т, або 82,9%. В аналогічному періоді 2019 р. частка експорту становила близько 83,2% (12,92 млн т при загальному виробництві металопрокату 15,54 млн т).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках за 10 місяців 2020 р. становить 51,03%, що помітно вище показника періоду січень-жовтень 2019 р. (47,02%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за 10 місяців 2020 трохи нижче показника аналогічного періоду 2019 р. (32,08% та 33,45% відповідно). Частка ж сортового прокату в експортних поставках за 10 місяців 2020 р. помітно поступається показнику аналогічного періоду 2019 р. (16,88% у 2020 р. проти 19,53% у 2019 р.).
За січень-жовтень 2020 р. ємність внутрішнього ринку становила 3619,7 тис. т металопрокату, з яких 1027,7 тис. т або 28,4% приходиться на імпорт. За аналогічний період 2019 р. ємність внутрішнього ринку була 3832,4 тис. т, з яких 1217,4 тис. т або 31,8% імпортовано. Таким чином, за 10 місяців 2020 р. спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку відносно січня-жовтня 2019 р. на 5,6%, з одночасним скороченням частки імпортної складової на 3,4%.
Структура імпорту за 10 місяців 2020 р. характеризується домінування плоского прокату над сортовим (56,38% та 42,44% відповідно); в аналогічному ж періоді 2019 р. домінування плоского прокату над сортовим було більш помітним (відповідно, 56,89% та 40,12%).
Основними експортними ринками української металопродукції за січень-жовтень 2020 р., за даними ТОВ «ЕТР-Спектр», є країни Європейського союзу (28,9%), Азії (14,8%) та іншої Європи (14,1%).
Серед металургійних імпортерів за 10 місяців 2020 р. перше місце обіймає СНД (36,2%), на другому ЄС-28 (25,1% ), на третьому – країни Азії (21,3%).
17 листопада 2020 р.
Підсумки роботи ГМК України за 10 місяців 2020 р.
Підсумки діяльності ГМК України за 10 місяців 2020 р. свідчать про те, що у галузі, як і раніше, зберігається складна ситуація, викликана кризою на світовому ринку сталі, посиленою коронавірусною пандемією.
Головними причинами зниження виробництва основних видів металургійної продукції, поряд з глобальним карантином, як і раніше, залишається державний протекціонізм у традиційних для української металургії країнах експорту, зменшення цін та скорочення попиту на металопродукцію, наявність надлишкових світових сталеплавильних потужностей обсягом близько 440 млн т на рік, а також незмінне «тарифне свавілля» з боку національних державних монополістів «АТ «Укрзалізниця», ДП «Адміністрація морських портів України», Нафтогаз тощо) та низка деструктивних законодавчих та нормативних актів), які впроваджено українською владою.
Все це найгостріше відчувається в період глобальної кризи, коли вітчизняна металургія як ніколи потребує державної підтримки, в першу чергу, в забезпечені стабільного та сприятливого тарифного та податкового поля, наданні якісного сервісу з боку державних транспортних компаній, створені умов для розширення інвестицій у реальний сектор та пов’язаного з цим процесом росту металоспоживання, а також захисті інтересів українських виробників на зовнішніх та внутрішніх ринках.
Довідка: Українська гірничо-металургійна галузь – провідна складова індустріального комплексу України, яка забезпечує близько 26% валютних надходжень, 12% ВВП, понад 30 млрд грн відрахувань до бюджетів всіх рівнів (за підсумками 2019 р.) та понад 600 тис. робочих місць (з урахуванням суміжних галузей).
Основні показники
За уточненими даними ОП «Укрметалургпром», в січні-жовтні 2020 р. металургійними підприємствами України вироблено:
- агломерату – 26,28 млн т (100,3% відносно аналогічного періоду 2019 р.);
- коксу валового (6% вол.) – 8,01 млн т (93,7%);
- чавуну – 16,88 млн т (98,9%);
- сталі – 16,98 млн т (94,5%);
- прокату – 15,17 млн т (97,6%);
- трубної продукції – 0,71 млн т (81,7%).
Станом на 11 листопада 2020 р., з основних діючих виробничих потужностей в експлуатації знаходиться: 17 з 21 доменних печей, 7 з 8 мартенівських печей, 13 з 16 конвертерів, 6 з 15 електропечей та 16 з 17 машин безперервного лиття заготівки.
Забезпечення виробництва основними сировинними та енергетичними ресурсами.
Залізорудна сировина:
Забезпечення металургійних підприємств залізорудною сировиною за 10 місяців 2020 р. здійснювалось відповідно до потреби металургійного виробництва. Імпорту ЗРС не було.
Експорт ЗРС за 10 місяців 2020 р. становить 38,49 млн т (116% відносно аналогічного періоду 2019 р.).
Коксівне вугілля:
За 10 місяців 2020 р. на українські коксохімічні підприємства було поставлено 10,86 млн т вугілля для коксування (93% відносно аналогічного періоду 2019 р.), з яких:
- українського походження – 2,90 млн т (105% відносно аналогічного періоду 2019 р.);
- імпортованого – 7,96 млн т (90% відносно січня-вересня 2019 р.).
Частка імпортного вугілля в загальному обсязі поставок в січні-жовтні 2020 р. становила 73,3% проти 76,7% в аналогічному періоді 2019 р.
Кокс:
Загальний обсяг коксу, отриманого металургами в січні-жовтні 2020 р., становить 6,73 млн т (89% відносно аналогічного періоду 2019 р.), з якого:
- українського походження 6,64 млн т (92% відносно аналогічного періоду 2019 р.);
- імпортованого – 0,09 млн т (23% відносно січня-жовтня 2019 р.).
Частка імпортного коксу в загальному обсязі поставок за 10 місяців 2020 р. становить 1,34% проти 5,13% в січні-жовтні 2019 р.
Привізний металобрухт:
За 10 місяців 2020 р. заготовлено 2372 тис. т металобрухту (90% відносно січня-жовтня 2019 р.), з яких 2340 тис. т (90% відносно аналогічного періоду 2019 р.) поставлено українським споживачам у якості привізного. Експорт металобрухту в січні-жовтні 2020 р. становить 32 тис. т (80% відносно аналогічного періоду 2019 р.).
Природний газ та електроенергія:
За 10 місяців 2020 р. вітчизняна металургія спожила порядку 1,55 млрд куб.м природного газу (101% відносно аналогічного періоду 2019 р.).
Споживання електроенергії металургійними підприємствами в січні-жовтні 2020 р. становить близько 9,12 млрд кВт-год (96% відносно аналогічного періоду 2019 р.).
21 жовтня 2020 р.
Виробництво та споживання металопрокату в Україні за 9 місяців 2020 р.
За даними ОП «Укрметалургпром», за 9 місяців 2020 р. українськими металургійними підприємствами вироблено 13,71 млн т металопрокату (97,2% відносно аналогічного періоду 2019 р.), з яких, за інформацією ТОВ «ЕТР-Спектр», експортовано порядку 11,31 млн т, або 82,5%. В аналогічному періоді 2019 р. частка експорту становила близько 82,7% (11,67 млн т при загальному виробництві металопрокату 14,11 млн т).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках за 9 місяців 2020 р. становить 50,67%, що вище показника періоду січень-вересень 2019 р. (45,95%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за 9 місяців 2020 трохи нижче показника аналогічного періоду 2019 р. (32,23% та 33,77% відповідно). Частка сортового прокату в експортних поставках за 9 місяців 2020 р. помітно поступається показнику аналогічного періоду 2019 р. (17,10% у 2020 р. проти 20,28% у 2019 р.).
За січень-вересень 2020 р. ємність внутрішнього ринку становила 3297,6 тис. т металопрокату, з яких 894,6 тис. т або 2671% приходиться на імпорт. За аналогічний період 2019 р. ємність внутрішнього ринку була 3516,8 тис. т, з яких 1075,8 тис. т або 30,6% імпортовано. Таким чином, за 8 місяців 2020 р. спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку відносно січня-вересня 2019 р. на 6,2%, з одночасним скороченням частки імпортної складової на 3,5%.
Структура імпорту за 9 місяців 2020 р. характеризується домінування плоского прокату над сортовим (56,29% та 42,51% відповідно); в аналогічному ж періоді 2019 р. домінування плоского прокату над сортовим було більш помітним (відповідно, 55,94% та 40,81%).
Основними експортними ринками української металопродукції за січень-вересень 2020 р., за даними ТОВ «ЕТР-Спектр», є країни Європейського союзу (27,3%), Азії (16,9%) та іншої Європи (14,2%).
Серед металургійних імпортерів за 9 місяців 2020 р. перше місце обіймає СНД (35,8%), на другому ЄС-28 (24,4% ), на третьому – країни Азії (22,5%).
19 октября 2020 г.
Итоги работы ГМК Украины за 9 месяцев 2020 г.
Итоги деятельности ГМК Украины за 9 месяцев 2020 года свидетельствуют о том, что в отрасли сохраняется сложная ситуация, вызванная кризисом на мировом рынке стали, усугубленном коронавирусной пандемией.
Основными причинами снижения производства основных видов металлургической продукции, наряду с глобальным карантином, по-прежнему остаются государственный протекционизм в традиционных для украинской металлургии странах экспорта, снижение цен и сокращение спроса на металлопродукцию, наличие избыточных мировых сталеплавильных мощностей производительностью порядка 440 млн т в год, а также оставшийся неизменным «тарифный беспредел» со стороны национальных государственных монополистов (АО «Укрзализныця», ГП «Администрация морских портов Украины», Нафтогаз и т.п.) и ряд деструктивных законодательных и нормативных актов, введенных украинскими властями.
Все это наиболее остро ощущается в период глобального кризиса, когда отечественная металлургия особо нуждается в государственной поддержке, в первую очередь, в обеспечении стабильного и благоприятного тарифного и налогового поля, предоставлении качественного сервиса со стороны государственных транспортных компаний, создании условий для расширения инвестиций в реальный сектор и связанного с этим процессом роста металлопотребления, а также защите интересов украинских производителей на внешних и внутреннем рынках.
Справка: Украинская горно-металлургическая отрасль — ведущая составляющая индустриального комплекса Украины, обеспечивающая порядка 26% валютных поступлений, 12% ВВП, более чем 30 млрд грн отчислений в бюджеты всех уровней (по итогам 2019 года) и около 600 тыс. рабочих мест (с учетом смежных отраслей).
Основные показатели
По уточненным данным ОП «Укрметаллургпром», в январе-сентябре 2020 г. металлургическими предприятиями Украины изготовлено:
— агломерата – 23,67 млн т (99,8% относительно аналогичного периода 2019 г.);
— кокса валового (6% вл.) – 7,18 млн т (93,2%);
— чугуна – 15,17 млн т (98,0%);
— стали – 15,33 млн т (93,5%);
— проката – 13,71 млн т (97,2%);
— трубной продукции – 0,62 млн т (75,7%).
По состоянию на 15 октября 2020 г., из основных действующих производственных мощностей в эксплуатации находятся: 16 из 21 доменных печей, 7 из 8 мартеновских печей, 12 из 16 конвертеров, 6 из 15 электропечей и 15 из 17 машин непрерывного литья заготовки.
Обеспечение производства основными сырьевыми и энергетическими ресурсами
Железорудное сырье:
Обеспечение металлургических предприятий украинским железорудным сырьем за 9 месяцев полугодии 2020 г. осуществлялось в соответствии с потребностями металлургического производства. По импорту ЖРС не завозилось.
Экспорт ЖРС за 9 месяцев 2020 г. составил 34,69 млн т (114% относительно аналогичного периода 2019 г.)
Коксующиеся угли:
За 9 месяцев 2020 г. на украинские коксохимические предприятия было поставлено 9,77 млн т углей для коксования (93% относительно аналогичного периода 2019 г.), из которых:
— украинского происхождения – 2,58 млн т (103% относительно аналогичного периода 2019 г.);
— импортируемых – 7,19 млн т (90% относительно аналогичного периода 2019 г.).
Доля импортных углей в общем объеме поставок в январе-сентябре 2020 г. составила 73,6% против 76,2% в аналогичном периоде 2019 г.
Кокс:
Общий объем кокса, полученного металлургами в январе-сентябре 2020 г., составил 6,03 млн т (88% относительно аналогичного периода 2019 г.), из которого:
— украинского происхождения 5,94 млн т (91% относительно аналогичного периода 2019г.).
— импортируемого – 0,09 млн т (23% относительно аналогичного периода 2019г.)
Доля импортного кокса в общем объеме поставок за 9 месяцев 2020 г. составила 1,5% против 5,5% в январе-сентябре 2019 г.
Привозной металлолом:
За 9 месяцев 2020 г. заготовлено 2093 тыс. т металлолома (88% относительно января-сентября 2019 г.), из которых 2068 тыс. т (88% относительно аналогичного периода 2019 г.) поставлено украинским потребителям в качестве привозного.
Экспорт металлолома в январе-сентябре 2020 г. составил 25 тыс. т (61% относительно аналогичного периода 2019 г.).
Природный газ и электроэнергия:
За 9 месяцев 2020 г. отечественная металлургия потребила порядка 1,39 млрд куб.м природного газа (99% относительно аналогичного периода 2019 г.).
Потребление электроэнергии металлургическими предприятиями в январе-сентябре 2020 г. составило порядка 8,22 млрд кВт-ч (95% относительно аналогичного периода 2019 г.).
14 сентября 2020 г.
Итоги работы ГМК Украины за 8 месяцев 2020 г.
Итоги деятельности ГМК Украины за 8 месяцев 2020 года свидетельствуют о том, что в отрасли сохраняется сложная ситуация, вызванная кризисом на мировом рынке стали, усугубленном коронавирусной пандемией.
Основными причинами снижения производства основных видов металлургической продукции, наряду с глобальным карантином, по-прежнему остаются государственный протекционизм в традиционных для украинской металлургии странах экспорта, снижение цен и сокращение спроса на металлопродукцию, наличие избыточных мировых сталеплавильных мощностей производительностью порядка 440 млн т в год, а также оставшийся неизменным «тарифный беспредел» со стороны национальных государственных монополистов (АО «Укрзализныця», ГП «Администрация морских портов Украины», Нафтогаз и т.п.) и ряд деструктивных законодательных и нормативных актов, введенных украинскими властями.
Все это наиболее остро ощущается в период глобального кризиса, когда отечественная металлургия особо нуждается в государственной поддержке, в первую очередь, в обеспечении стабильного и благоприятного тарифного и налогового поля, предоставлении качественного сервиса со стороны государственных транспортных компаний, создании условий для расширения инвестиций в реальный сектор и связанного с этим процессом роста металлопотребления, а также защите интересов украинских производителей на внешних и внутреннем рынках.
Справка: Украинская горно-металлургическая отрасль — ведущая составляющая индустриального комплекса Украины, обеспечивающая порядка 26% валютных поступлений, 12% ВВП, более чем 30 млрд грн отчислений в бюджеты всех уровней (по итогам 2019 года) и около 600 тыс. рабочих мест (с учетом смежных отраслей).
Основные показателиПо уточненным данным ОП «Укрметаллургпром», в январе-августе 2020 г. металлургическими предприятиями Украины изготовлено:
— агломерата – 21,28 млн т (100,8% относительно аналогичного периода 2019 г.);
— кокса валового (6% вл.) – 6,46 млн т (94,0%);
— чугуна – 13,55 млн т (98,8%);
— стали – 13,68 млн т (93,4%);
— проката – 12,28 млн т (98,0%);
— трубной продукции – 0,54 млн т (73,1%).
По состоянию на 11 сентября 2020 г., из основных действующих производственных мощностей в эксплуатации находятся: 18 из 21 доменных печей, 6 из 8 мартеновских печей, 10 из 16 конвертеров, 5 из 15 электропечей и 16 из 17 машин непрерывного литья заготовки.
Обеспечение производства основными сырьевыми и энергетическими ресурсами
Железорудное сырье:
Обеспечение металлургических предприятий украинским железорудным сырьем за 8 месяцев полугодии 2020 г. осуществлялось в соответствии с потребностями металлургического производства. По импорту ЖРС не завозилось.
Экспорт ЖРС за 8 месяцев 2020 г. составил 30,71 млн т (113% относительно аналогичного периода 2019 г.)
Коксующиеся угли:
За 8 месяцев 2020 г. на украинские коксохимические предприятия было поставлено 8,67 млн т углей для коксования (93% относительно аналогичного периода 2019 г.), из которых:
— украинского происхождения – 2,3 млн т (105% относительно аналогичного периода 2019 г.);
— импортируемых – 6,37 млн т (89% относительно аналогичного периода 2019 г.).
Доля импортных углей в общем объеме поставок в январе-августе 2020 г. составила 73,5% против 76,7% в аналогичном периоде 2019 г.
Кокс:
Общий объем кокса, полученного металлургами в январе-августе 2020 г., составил 5,42 млн т (88% относительно аналогичного периода 2019 г.), из которого:
— украинского происхождения 5,35 млн т (92% относительно аналогичного периода 2019г.).
— импортируемого – 0,07 млн т (20% относительно аналогичного периода 2019г.)
Доля импортного кокса в общем объеме поставок за 8 месяцев 2020 г. составила 1,3% против 5,9% в январе-августе 2019 г.
Привозной металлолом:
За 8 месяцев 2020 г. заготовлено 1817 тыс. т металлолома (85% относительно января-августа 2019 г.), из которых 1796 тыс. т (85% относительно аналогичного периода 2019 г.) поставлено украинским потребителям в качестве привозного.
Экспорт металлолома в январе-августе 2020 г. составил 21 тыс. т (57% относительно аналогичного периода 2019 г.).
Природный газ и электроэнергия:
За 8 месяцев 2020 г. отечественная металлургия потребила порядка 1,24 млрд куб.м природного газа (98% относительно аналогичного периода 2019 г.).
Потребление электроэнергии металлургическими предприятиями в январе-августе 2020 г. составило порядка 7,35 млрд кВт-ч (95% относительно аналогичного периода 2019 г.).
17 августа 2020 г.
Итоги работы ГМК Украины за 7 месяцев 2020 г.
Показатели деятельности ГМК Украины за 7 месяцев 2020 года свидетельствуют о сохранении сложной ситуации в украинской металлургической отрасли, что связано с кризисом на мировом рынке стали, усугубленном пандемией коронавируса COVID-19.
Основными причинами снижения производства основных видов металлургической продукции, наряду с глобальным карантином, по-прежнему остаются государственный протекционизм в традиционных для украинской металлургии странах экспорта, снижение цен и сокращение спроса на металлопродукцию, наличие избыточных мировых сталеплавильных мощностей производительностью порядка 440 млн т в год, а также оставшийся неизменным «тарифный беспредел» со стороны национальных государственных монополистов (АО «Укрзализныця», ГП «Администрация морских портов Украины», Нафтогаз и т.п.) и ряд деструктивных законодательных и нормативных актов (ничем не обоснованные ограничения по импорту серной кислоты, повышение рентных платежей за добычу железной руды, попытки повышения тарифов на передачу электроэнергии и т.п.), введенных украинскими властями.
Все это наиболее остро ощущается в период глобального кризиса, когда отечественная металлургия особо нуждается в государственной поддержке, в первую очередь, в обеспечении стабильного и благоприятного тарифного и налогового поля, предоставлении качественного сервиса со стороны государственных транспортных компаний, создании условий для расширения инвестиций в реальный сектор и связанного с этим процессом роста металлопотребления, а также защите интересов украинских производителей на внешних и внутреннем рынках.
Справка: Украинская горно-металлургическая отрасль — ведущая составляющая индустриального комплекса Украины, обеспечивающая порядка 26% валютных поступлений, 12% ВВП, более чем 30 млрд грн отчислений в бюджеты всех уровней (по итогам 2019 года) и около 600 тыс. рабочих мест (с учетом смежных отраслей).
Основные показатели
По уточненным данным ОП «Укрметаллургпром», в январе-июле 2020 г. металлургическими предприятиями Украины изготовлено:
— агломерата – 18,52 млн т (100,6% относительно аналогичного периода 2019 г.);
— кокса валового (6% вл.) – 5,64 млн т (94,2%);
— чугуна – 11,74 млн т (98,7%);
— стали – 11,86 млн т (93,2%);
— проката – 10,65 млн т (96,9%);
— трубной продукции – 0,47 млн т (71,5%).
По состоянию на 12 августа 2020 г., из основных действующих производственных мощностей в эксплуатации находятся: 18 из 21 доменных печей, 6 из 8 мартеновских печей, 13 из 16 конвертеров, 5 из 15 электропечей и 16 из 17 машин непрерывного литья заготовки.
Обеспечение производства основными сырьевыми и энергетическими ресурсами
Железорудное сырье:
Обеспечение металлургических предприятий украинским железорудным сырьем за 7 месяцев полугодии 2020 г. осуществлялось в соответствии с потребностями металлургического производства. По импорту ЖРС не завозилось.
Экспорт ЖРС за 7 месяцев 2020 г. составил 27,03 млн т (116% относительно аналогичного периода 2019 г.)
Коксующиеся угли:
За 7 месяцев 2020 г. на украинские коксохимические предприятия было поставлено 7,67 млн т углей для коксования (94% относительно аналогичного периода 2019 г.), из которых:
— украинского происхождения – 2,07 млн т (117% относительно аналогичного периода 2019 г.);
— импортируемых – 5,60 млн т (88% относительно аналогичного периода 2019 г.).
Доля импортных углей в общем объеме поставок в январе-июле 2020 г. составила 73,0% против 78,3% в аналогичном периоде 2019 г.
Кокс:
Общий объем кокса, полученного металлургами в январе-июле 2020 г., составил 4,71 млн т (87% относительно аналогичного периода 2019 г.), из которого:
— украинского происхождения 4,68 млн т (92% относительно аналогичного периода 2019г.).
— импортируемого – 0,03 млн т (9% относительно аналогичного периода 2019г.)
Доля импортного кокса в общем объеме поставок за 7 месяцев 2020 г. составила 0,6% против 6,4% в январе-июле 2019 г.
Привозной металлолом:
За 7 месяцев 2020 г. заготовлено 1564 тыс. т металлолома (82% относительно января-июля 2019 г.), из которых 1547 тыс. т (82% относительно аналогичного периода 2019 г.) поставлено украинским потребителям в качестве привозного.
Экспорт металлолома в январе-июле 2020 г. составил 17 тыс. т (47% относительно аналогичного периода 2019 г.).
Природный газ и электроэнергия:
За 7 месяцев 2020 г. отечественная металлургия потребила порядка 1,07 млрд куб.м природного газа (96% относительно аналогичного периода 2019 г.).
Потребление электроэнергии металлургическими предприятиями в январе-июле 2020 г. составило порядка 6,41 млрд кВт-ч (95% относительно аналогичного периода 2019 г.).
25 червня 2020 р.
Підсумки роботи ГМК України за 5 місяців 2020 р.
Результати роботи ГМК України за п’ять місяців 2020 р. свідчать про подовження кризи в українській металургійній галузі що пов’язане з загальною ситуацією, яка склалася на світовому ринку сталі починаючи з другого півріччя 2019 р., посилению пандемією коронавірусу COVID-19.
Головними причинами зниження виробництва основних видів металургійної продукції, поряд з глобальним карантином, як і раніше, залишається державний протекціонізм у традиційних для української металургії країнах експорту, наявність надлишкових світових сталеплавильних потужностей обсягом близько 440 млн т на рік, зменшення цін та скорочення попиту на металопродукцію.
Негативні тенденції в галузі тільки посилюються, цьому сприяє не тільки погіршення ситуації на зовнішніх ринках, але й всередині країни. Негативний вплив на галузь здійснює як тарифна політика з боку інфраструктурних монополій, так і фіскальна політика держави. Так, високі тарифи та неефективність національних державних монополістів, нелогічні торговельні обмеження та імпорт сировини та матеріалів для ГМК, підвищення рентного навантаження можуть призвести до катастрофи у важливій для національної економіки галузі, яка забезпечує близько 26% валютних надходжень, 12% ВВП, понад 30 млрд грн відрахувань до бюджетів всіх рівнів (за підсумками 2019 р.) та більше ніж 600 тис. робочих місць (з урахуванням суміжних галузей).
За подібні умови, для збереження провідної для економіки України металургійної галузі, вважаємо за критичне важливе для української влади зробити наступні кроки:
Знизити тарифи на послуги державних монополій. Високий рівень тарифів на залізничні перевезення негативно впивають на конкурентоспроможність національного виробника та завдає шкоди економіці країни. Зниження тарифу на вантажоперевезення УЗ мінімум на 7% дозволить зберегти вітчизняну промисловість. В цілому, потенціал скорочення тарифів для українського залізничного монополіста складає близько 20% Тарифи на вантажоперевезення в Україні набагато перевищують тарифи в Росії та Казахстані, і дозволяють монополісту діяти з операційною рентабельністю 27%. «Укрзалізниця» за рахунок прибутку від вантажних перевезень покриває збитки від пасажирських перевезень (-12,8 млрд грн у 2019 р.), а також сплачує податок на землю у розмірі 4,0 млрд грн на рік (головним чином, під залізничними шляхами, чого немає практично в жодній країні світу).Знизити портові збори на 20%.Послуги українських морських портів у рази вище за ціною, ніж у закордонних конкурентів, а доходи ДП «Адміністрація морських портів України» не спрямовуються на модернізацію та розвиток інфраструктури.
Внести зміни до Податкового кодексу з метою відтермінування на 1 рік збільшення рентної ставки на видобування залізної руди. Ставку було підвищено у 2020 р. з 8% до 11-12% скандальним законом №466-ІХ, що обернеться для галузі мільярдними втратами на рік. Закон призведе до зростання собівартості залізорудної сировини та зниженню конкурентоспроможності металопродукції на зовнішніх ринках, що в умовах глобального спаду виробництва неприпустио.
Не допустити встановлення додаткового мита на дизельне пальне та іншу сировину для української промисловості. Обмеження на імпорт дизельного пального вдарить по всіх споживачах, в тому числі, по гірниках, аграріях, українські залізниці. Фактично всі споживачі заплатять у перший рік дії мита додатково 11 млрд гривень з подальшим зростанням до 33 млрд грн додаткових витрат на рік.
Скасувати нічим не обґрунтовані обмеження з імпорту сірчаної кислоти.
Гірничо-металургійному комплексу України необхідна грамотна державна промислова політика з забезпечення стабільного та сприятливого тарифного і податкового поля, надання якісного сервісу з боку державних транспортних монополій, створення умов для розширення інвестицій у реальний сектор і пов’язаного з цим процесу зростання металоспоживання, а також захисту інтересів українських виробників на зовнішніх та внутрішньому ринках. В іншому випадку, ситуація може перетворитися на катастрофу для економічної стабільності та національної безпеки України – зокрема, це виразиться у втраті міжнародних ринків збуту, скороченню робочих місць та зменшенню надходжень до бюджетів всіх рівнів.
За уточненими даними ОП «Укрметалургпром», в травні 2020 р. вироблено:
-агломерату – 2,70 млн т (103,3% відносно травня 2019 р.);
— коксу валового (6% вол.) – 0,81 млн т (87,8%);
— чавуну – 1,67 млн т (99,8%);
— сталі – 1,64 млн т (89,7%);
— прокату – 1,46 млн т (83,7%).
В січні-травні 2020 р. металургійними підприємствами України вироблено:
— агломерату – 13,10 млн т (98,6% відносно аналогічного періоду 2019 р.);
— коксу валового (6% вол.) –4,02 млн т (90,9%);
— чавуну – 8,16 млн т (93,5%);
— сталі – 8,30 млн т (89,5%);
— прокату – 7,43 млн т (93,8%);
— трубної продукції – 0,33 млн т (70,2%).
Станом на 16 червня 2020 р., з основних діючих виробничих потужностей в експлуатації знаходиться: 18 з 21 доменних печей, 4 з 8 мартенівських печей, 14 з 16 конвертерів, 6 з 15 електропечей та 15 з 16 машин безперервного лиття заготівки.
Забезпечення виробництва основними сировинними та енергетичними ресурсами. Залізорудна сировина:
Забезпечення металургійних підприємств залізорудною сировиною за 5 місяців 2020 р. здійснювалось відповідно до потреби металургійного виробництва. Імпорту ЗРС не було.
Експорт ЗРС за 5 місяців 2020 р. становить 18,88 млн т (109% відносно аналогічного періоду 2019 р.).
Коксівне вугілля:
За 5 місяців 2020 р. на українські коксохімічні підприємства було поставлено 5,36 млн т вугілля для коксування (88% відносно аналогічного періоду 2019 р.), з яких:
- українського походження – 1,53 млн т (143% відносно аналогічного періоду 2019 р.);
- імпортованого – 3,83 млн т (76% відносно січня-травня 2019 р.).
Частка імпортного вугілля в загальному обсязі поставок в січні-травні 2020 р. становила 71,4% проти 85,0% в аналогічному періоді 2019 р.
Кокс:
Загальний обсяг коксу, отриманого металургами в січні-травні 2020 р., становить 3,47 млн т (82% відносно аналогічного періоду 2019 р.), з якого:
- українського походження 3,34 млн т (90% відносно аналогічного періоду 2019 р.);
- імпортованого – 0,13 млн т (27% відносно січня-травня 2019 р.).
Частка імпортного коксу в загальному обсязі поставок за 5 місяців 2020 р. становить 3,7% проти 7,5% в січні-травні 2019 р.
Привізний металобрухт:
За 5 місяців 2020 р. заготовлено 1112,5тис. т металобрухту (79% відносно січня-травня 2019 р.), з яких 1096 тис. т (80% відносно аналогічного періоду 2019 р.) поставлено українським споживачам у якості привізного. Експорт металобрухту в січні-травні 2020 р. становить 16,5 тис. т (45% відносно аналогічного періоду 2019 р.).
Природний газ та електроенергія:
За 5 місяців 2020 р. вітчизняна металургія спожила порядку 740 млн куб.м природного газу (100% відносно аналогічного періоду 2019 р.).
Споживання електроенергії металургійними підприємствами в січні-травні 2020 р. становить близько 4,5 млрд кВт-год (94% відносно аналогічного періоду 2019 р.).
1 червня 2020 р.
Підсумки роботи ГМК України за 4 місяці 2020 р.
Результати роботи ГМК України за 4 місяці 2020 р. свідчать про тенденцію до продовження падіння всіх видів металургійного та коксохімічного виробництва, що пов’язане не тільки з пандемією COVID-19, але й з загальною ситуацією, що склалася на світовому ринку сталі починаючи з третього кварталу 2019 р. Основні причини рекордного скорочення виробництва, окрім глобального карантину – посилення державного протекціонізму у традиційних для української металургії країнах експорту, зниження цін та скорочення попиту на металопродукцію, наявність надлишкових світових сталеплавильних потужностей продуктивністю близько 440 млн т на рік, а також «тарифне свавілля» з боку національних державних монополістів (АТ «Укрзалізниця», ДП «Адміністрація морських портів України, Нафтогаз тощо).
Вітчизняна гірничо-металургійна галузь дотепер залишається провідною складовою індустріального комплексу України, яка забезпечую близько 27% валютних надходжень, 12% ВВП, більш ніж 30 млрд грн відшкодування до бюджетів всіх рівнів (за підсумками 2019 р.) та майже 700 тис. робочих місць (з урахуванням суміжних галузей).
В період глобальної кризи українська металургія особливо потребує державної підтримки, в першу чергу, у забезпеченні стабільного та сприятливого тарифного та податкового поля, надання якісного сервісу з боку державних транспортних компаній, створення умов для розширення інвестицій у реальний сектор та пов’язаного з цим процесу зростання металоспоживання, а також захисту інтересів українських експортерів на зовнішніх ринках.
ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ За уточненими даними ОП «Укрметалургпром», в квітні 2020 р. вироблено:
-агломерату – 2,45 млн т (88,2% відносно квітня 2019 р.);
— коксу валового (6% вол.) – 0,76 млн т (85,6%);
— чавуну – 1,39 млн т (75,7%);
— сталі – 1,34 млн т (69,1%);
— прокату – 1,30 млн т (79,4%).
Подібне скорочення виробництва в галузі є, в першу чергу, наслідком пандемії COVID-19, а також загальною несприятливою кон’юнктурною ситуацією на ринках збуту металопродукції.
В січні-квітні 2020 р. металургійними підприємствами України вироблено:
— агломерату – 10,31 млн т (96,7% відносно аналогічного періоду 2019 р.);
— коксу валового (6% вол.) –3,22 млн т (91,8%);
— чавуну – 6,49 млн т (92,1%);
— сталі – 6,66 млн т (89,4%);
— прокату – 5,97 млн т (96,6%);
— трубної продукції – 0,28 млн т (71,7%).
Станом на 14 травня 2020 р., з основних діючих виробничих потужностей в експлуатації знаходиться: 16 з 21 доменних печей, 4 з 8 мартенівських печей, 11 з 16 конвертерів, 6 з 15 електропечей та 15 з 16 машин безперервного лиття заготівки.
Забезпечення виробництва основними сировинними та енергетичними ресурсами.
Залізорудна сировина:
З урахуванням низького рівня виробництва металопродукції забезпечення металургійних підприємств українською залізорудною сировиною у квітні 2020 р. здійснювалось виключно видячи з потреби металургів. Імпорту ЗРС не було.
Експорт ЗРС за 4 місяці 2020 р. станивть 15,45 млн т (122% відносно аналогічного періоду 2019 р.).
Коксівне вугілля:
За 4 місяці 2020 р. на українські коксохімічні підприємства було поставлено 4,33 млн т вугілля для коксування (89% відносно аналогічного періоду 2019 р.), з яких:
- українського походження – 1,27 млн т (153% відносно аналогічного періоду 2019 р.);
- імпортованого – 3,06 млн т (76% відносно січня-квітня 2019 р.).
Частка імпортного вугілля в загальному обсязі поставок в січні-квітні 2020 р. становила 70,7% проти 85,0% в аналогічному періоді 2019 р.
Кокс:
Загальний обсяг коксу, отриманого металургами в січні-квітні 2020 р., становить 2,67 млн т (84% відносно аналогічного періоду 2019 р.), весь – українського походження.
Частка імпортного коксу в загальному обсязі поставок за 4 місяці 2020 р. становить 0% проти 7,4% в січні-квітні 2019 р.
Привізний металобрухт:
За 4 місяці 2020 р. заготовлено 913 тис. т металобрухту (88% відносно січня-квітня 2019 р.), з яких 901 тис. т (89% відносно аналогічного періоду 2019 р.) поставлено українським споживачам у якості привізного. Експорт металобрухту в січні-квітні 2020 р. становить 12 тис. т (41% відносно аналогічного періоду 2019 р.).
5 травня 2020 р.
Оперативні показники роботи ГМК України у квітні та за 4 місяці 2020 р.
За попередніми даними ОП «Укрметалургпром», у квітні 2020 р. металургійними підприємствами України вироблено: чавуну 1,41 млн т (76,9% відносно квітня 2019 р. та 81,1% відносно березня 2020 р.), сталі 1,41 млн т (73,0% та 80,1%), прокату 1,26 млн т (77,1% та 85,3%).
За 4 місяці 2020 р. вироблено: чавуну 6,51 млн т (92,4% відносно аналогічного періоду 2019 р.), сталі 6,73 млн т (90,4%), прокату 5,89 млн т (95,2%).
17 квітня 2020 р.
Підсумки роботи ГМК України в першому кварталі 2020 р.
За даними ОП «Укрметалургпром» в січні-березні 2020 р. гірничорудними та металургійними підприємствами України вироблено:
- залізорудного концентрату – 16,11 млн т (103,2% відносно аналогічного періоду 2019 р.);
- агломерату – 7,86 млн т (99,6%);
- обкотишів – 5,09 млн т (93,3%);
- коксу валового (6% вол.) –2,44 млн т (93,5%);
- чавуну – 5,10 млн т (97,8%);
- сталі – 5,32 млн т (96,6%);
- прокату – 4,62 млн т (101,8%);
- трубної продукції – 211,7 тис.т (74,6%).
Станом на 15 квітня 2020 р., з основних діючих виробничих потужностей в експлуатації знаходиться: 14 з 21 доменних печей, 4 з 8 мартенівських печей, 11 з 16 конвертерів, 5 з 15 електропечей та 15 з 16 машин безперервного лиття заготівки.
Забезпечення виробництва основними сировинними та енергетичними ресурсами.
Залізорудна сировина:
За три місяці 2020 р. на вітчизняні підприємства надійшло порядку 7,2 млн т залізорудної сировини (101% відносно аналогічного періоду 2019 р.), було експортовано близько 11,2 млн т (118% відносно січня-березня 2019 р.).
Коксівне вугілля:
За три місяці 2020 р. на українські коксохімічні підприємства було поставлено 3,07 млн т вугілля для коксування (86% відносно аналогічного періоду 2019 р.), з яких:
- українського походження – 1,07 млн т (164 % відносно аналогічного періоду 2019 р.);
- імпортованого – 2,0 млн т (69% відносно січня-березня 2019 р.).
Частка імпортного вугілля в загальному обсязі поставок в січні-березні 2020 р. становила 65,1% проти 80,0% в аналогічному періоді 2019 р.
Кокс:
Загальний обсяг коксу, отриманого металургами в січні-березні 2020 р., становить 2,05 млн т (87% відносно аналогічного періоду 2019 р.), весь – українського походження.
Частка імпортного коксу в загальному обсязі поставок в січні-березні 2020 р. становить 0% проти 7,0% в січні-березні 2019 р.
Привізний металобрухт:
За три місяці 2020 р. заготовлено 691 тис. т металобрухту (105% відносно січня-березня 2019 р.), з яких 680 т поставлено українським споживачам у якості привізного. Експорт металобрухту в першому кварталі 2020 р. становить 11 тис. т (58% відносно аналогічного періоду 2019 р.).
Природний газ та електроенергія:
За три місяці 2020 р. вітчизняна металургія спожила порядку 460 млн куб.м природного газу (100% відносно аналогічного періоду 2019 р.).
Споживання електроенергії металургійними підприємствами в січні-березні 2020 р. становить близько 2,75 млрд кВт-год (94% відносно аналогічного періоду 2019 р.).
6 апреля 2020 г.
Оперативные показатели работы ГМК Украины в марте и за три месяца 2020 г.
По предварительным данным ОП «Укрметаллургпром», в марте 2020 г. металлургическими предприятиями Украины произведено: чугуна 1,75 млн т (95,4% относительно марта 2019 г.), стали 1,79 млн т (90,9%), проката 1,56 млн т (92,1%).
За три месяца 2020 года произведено: чугуна 5,11 млн т (98,0% относительно аналогичного периода 2019 г.), стали 5,34 млн т (97,0%), проката 4,70 млн т (103,5%).
13 февраля 2020 г.
Итоги работы ГМК Украины в январе 2020 г.
По данным ОП «Укрметаллургпром», в январе 2020 г. горнорудными и металлургическими предприятиями Украины произведено:- железорудного концентрата – 5,46 млн т (103,4% относительно января 2019 г);
- агломерата – 2,65 млн т (97,0%);
- окатышей – 1,77 млн т (93,6%);
- кокса валового (6% вл.) – 0,83 млн т (92,3%);
- чугуна – 1,73 млн т (96,7%);
- стали – 1,84 млн т (99,6%);
- проката – 1,68 млн т (107,3%);
- трубной продукции – 65,8 тыс.т (76,1%).
По состоянию на 12 февраля 2020 г., из основных действующих производственных мощностей в эксплуатации находятся: 16 из 21 доменных печей, 8 из 9 мартеновских печей, 11 из 16 конвертеров, 6 из 15 электропечей и 15 из 15 машин непрерывного литья заготовки.
Обеспечение производства основными сырьевыми и энергетическими ресурсами.
Железорудное сырье:
В январе 2020 г. на отечественные предприятия поступило порядка 2,0 млн т железорудного сырья (81% относительно января 2019 г.), было экспортировано около 3,96 млн т (120% относительно января 2019 г.).
Коксующиеся угли:
В январе 2020 г. на украинские коксохимические предприятия было поставлено 1,03 млн т углей для коксования (82% относительно января 2019 г.), из которых:
— украинского происхождения – 0,37 млн т (143% относительно января 2019 г.);
— импортируемых – 0,66 млн т (66% относительно января 2019 г.).
Доля импортных углей в общем объеме поставок в январе 2020 г. составила 64,1% против 80,0% в январе 2019 г.
Кокс:
Общий объем кокса, полученного металлургами в январе 2020 г., составил 685 тыс. т (84% относительно января 2019 г.), весь – украинского происхождения.
Доля импортного кокса в общем объеме поставок в январе 2020 г. составила 0% против 7,0% в январе 2019 г.
Привозной металлолом:
В январе 2020 г. заготовлено 184 тыс. т металлолома (80% относительно января 2019 г.), весь объем поставлен украинским потребителям в качестве привозного. Экспорт металлолома в январе 2020 г. отсутствовал.
Природный газ и электроэнергия:
В январе 2020 г. отечественная металлургия потребила порядка 160 млн куб.м природного газа (97% относительно января 2019 г.).
Потребление электроэнергии металлургическими предприятиями в январе 2020 г. составило порядка 940 млн кВт-ч (93% относительно января 2019 г.).
4 сентября 2019 г.
Оперативні показники роботи ГМК України в серпні та за 8 місяців 2019 р.
За попередніми даними ОП «Укрметалургпром», в серпні 2019 р. металургійними підприємствами України вироблено: чавуну 1,82 млн т (110,5% відносно липня 2019 р.), сталі 1,94 млн т (108,5%), прокату 1,57 млн т (103,6%).
За 8 місяців 2019 року вироблено: чавуну 13,71 млн т (100,6% відносно аналогічного періоду січень-серпень 2018 р.), сталі 14,65 млн т (104,8%), прокату 12,55 млн т (102,2%).
5 августа 2019 г.
Оперативные показатели работы ГМК Украины в июле и за 7 месяцев 2019 г.
По предварительным данным ОП «Укрметаллургпром», в июле 2019 г. металлургическими предприятиями Украины произведено:
- чугуна 1,57 млн т (102,9% относительно июня 2019 г.),
- стали 1,70 млн т (102,6%),
- проката 1,49 млн т (99,1%).
За 7 месяцев 2019 года произведено:
- чугуна 11,82 млн т (99,2% относительно аналогичного периода январь-июль 2018 г.),
- стали 12,64 млн т (103,6%),
- проката 10,97 млн т (102,1%).
17 сентября 2015 г.
Металлурги дали прогноз по производству в октябре
В следующем месяце ожидается только снижение выплавки стали.
В октябре 2015 года украинские металлургические предприятия планируют произвести 1,9 млн. т стали. Такой прогноз содержится в материалах ПО «Металлургпром».
При этом выпуск чугуна составит порядка 1,9 млн. т, проката – 1,8 млн. т.
Как сообщалось ранее, на сентябрь «Металлургпром» прогнозировал уровень производства чугуна порядка 1,9 млн. т, стали – 2,0 млн. т, проката – 1,8 млн. т.
Согласно краткому анализу работы предприятий ГМК за август и 8 месяцев 2015 года, производство основных видов продукции по металлургическим предприятиям в августе 2015 года составило:
чугуна - 1927 тыс. т (ср.сут. производство - 62,2 тыс. т; +2,8 тыс. т/сут. или +5% к июлю);
стали - 1919 тыс. т (61,9 тыс. т; +1,6 тыс. т/сут. или +3%);
проката - 1720 тыс. т (55,5 тыс. т; +0,1 тыс. т/сут. или +-0%).
В абсолютном выражении производство чугуна увеличилось по сравнению с июлем на 86 тыс. т, стали – на 51 тыс. т, проката – на 2 тыс. т.
Низкий уровень производства в августе был обусловлен, в основном, длительной раздувкой ДП-9 на АМКР после капремонта 2-го разряда (была задута 30.07.15. после 48 суток ремонта).
Кроме того, с 27.07.15. по 04.08.15. аварийно стояла ДП-1М на ДМК им.Дзержинского (простой в августе составил 4 суток).
7 суток продолжался кап.ремонт ДП-2 на «Азовстали».
По состоянию на 01.09.15. в работе находились 25 из 30-ти действующих доменных печей (83%), 8 мартеновских печей из 9-ти (89%) и 17 конвертеров из 21-го (81%).
За 7 суток сентября среднесуточное производство чугуна составило 63,8 тыс. т, стали - 61,4 тыс. т, проката - 54,2 тыс. т.
По сравнению с маем 2014 года, в котором были достигнуты наивысшие производственные показатели прошлого года, текущий уровень производства составляет: по чугуну – 76%, по стали – 67%, по прокату – 69%.
В настоящее время по-прежнему не работают Донецкий электрометаллургический завод (ДЭМЗ) и Донецкий металлопрокатный завод (ДМПЗ).
Производство за 8 месяцев 2015 года составило:
чугуна - 13964 тыс. т (77% от объема производства за 8 месяцев 2014 года);
стали - 15037 тыс. т (76%);
проката - 13202 тыс. т (76%).
Железорудное сырье
Объем поставок украинского железорудного сырья в августе сохранился на уровне июля и составил 2370 тыс. т.
Всего за 8 месяцев 2015 года металлургам было поставлено 16,8 млн. т отечественного железорудного сырья (74% от уровня 8-ми месяцев 2014 года), в том числе: аглоруды – 2,7 млн. т (69%), концентрата – 8,2 млн. т (78%), агломерата – 3,3 млн. т (90%), окатышей – 2,6 млн. т (54%).
Объем импортных поставок железорудного сырья (из России) в августе увеличился по сравнению с июлем на 10 тыс. т и составил 190 тыс. т.
За 8 месяцев импорт ЖРС составил 1070 тыс. т или 56% от объема импорта в аналогичном периоде 2014 года.
Экспорт ЖРС в августе составил 3,5 млн. т, а за 8 месяцев - 30,2 млн. т (115% к объему экспорта за 8 месяцев 2014 года).
Угли
Поступление украинских углей на коксохимические предприятия в августе составило порядка 520 тыс. т (на уровне июля), а за 8 месяцев – 3,8 млн. т (51% от объема поставок в аналогичном периоде 2014 года).
Объем импортных поставок углей для коксования в августе составил порядка 930 тыс. т, а за 8 месяцев – 6,3 млн. т (91% от объема импорта за 8 месяцев 2014 года). При этом импорт углей из России за 8 месяцев уменьшился на 34% и составил 3,2 млн. т.
Всего за 8 месяцев украинские КХЗ получили 10,1 млн. т углей для коксования, что составило 71% от объема поставок в аналогичном периоде 2014 года. При этом, доля импортных углей в общем объёме увеличилась с 48 до 62%.
Остатки углей для коксования на складах украинских КХЗ в течение августа уменьшились на 40 тыс. т и по состоянию на 01.09.15. составили порядка 435 тыс. т.
Кокс
Объем поставок металлургам украинского кокса в августе составил 910 тыс. т (+65 тыс. т или +8% к июлю).
За 8 месяцев поставлено 6050 тыс. т украинского кокса (73% от объема поставок в аналогичном периоде 2014 года).
Импорт кокса в августе уменьшился по сравнению с июлем на 26 тыс. т и составил 74 тыс. т.
Всего за 8 месяцев по импорту было завезено 980 тыс. т кокса против 550 тыс. т за 8 месяцев 2014 года (+78%).
С учетом импортных поставок общее поступление кокса на метпредприятия за 8 месяцев составило 7030 тыс. т (79% от объема поставок в аналогичном периоде 2014 года).
Металлолом
В августе металлургическим предприятиям было поставлено 237 тыс. т металлолома (-40 тыс. т к июлю), а за 8 месяцев – 2167 тыс. т (78% от объема поставок в аналогичном периоде 2014 года).
Запасы металлолома на складах метпредприятий в течение августа уменьшились на 30 тыс. т и по состоянию на 01.09.15. составили порядка 70 тыс. т.
Природный газ
Объем потребленного металлургами природного газа в августе составил 152 млн. куб.м.
Среднесуточное потребление природного газа метпредприятиями в августе уменьшилось по сравнению с июлем на 100 тыс. куб.м и составило 4,9 млн. куб.м.
Всего за 8 месяцев металлурги потребили 1380 млн. куб.м природного газа (78% от объема потребления в аналогичном периоде 2014 года).
Среднесуточное потребление за 8 месяцев составило 5,7 млн. куб.м против 7,3 млн. куб.м за 8 месяцев 2014 года.
17 сентября 2015 г.
Металлурги дали прогноз по выплавке стали в сентябре
В следующем месяце ожидается дальнейшее снижение выпуска основных видов металлопродукции.
В августе 2015 года украинские металлургические предприятия планируют произвести 2,0 млн. т стали. Такой прогноз содержится в материалах ПО «Металлургпром».
При этом выпуск чугуна составит порядка 1,9 млн. т, проката – 1,8 млн. т.
Как сообщалось ранее, на август металлурги прогнозировали уровень производства чугуна порядка 2,0 млн. т, стали – 2,2 млн. т, проката – 1,9 млн. т.
Согласно краткому анализу работы предприятий ГМК за июль и 7 месяцев 2015 года, производство основных видов продукции по металлургическим предприятиям в июле 2015 года составило:
чугуна – 1841 тыс. т (ср.суточное производство – 59,4 тыс. т; -1,6 тыс. т/сут или -3% к июню);
стали – 1868 тыс. т (60,3 тыс. т; -6,5 тыс. т/сут или -10%);
проката – 1718 тыс. т (55,4 тыс. т; -4,2 тыс. т/сут или -7%).
В абсолютном выражении производство чугуна сохранилось практически на уровне июня, а производство стали и проката – уменьшилось, соответственно, на 7% (-136 тыс. т) и на 4% (-70 тыс. т).
Низкий уровень производства в июле был обусловлен, в основном, продолжавшимся капитальным ремонтом 2-го разряда ДП-9 на «АрселорМиттал Кривой Рог» (с 12.06.15., 48 суток, задута 30.07.15.).
Кроме того, 27.07.15. была аварийно остановлена ДП-1М на ДМК им.Дзержинского (простой в июле составил 5 суток, задута 04.08.15.).
В то же время, в середине июля была возобновлена работа сталеплавильного и прокатного переделов на Алчевском МК, которые простаивали с августа 2014 года (один конвертер, блюминг и сортовой стан-600), а также ДП-1 на «Донецкстали» (стояла с апреля т.г.).
01.07.15. задута ДП-3 на ММК им.Ильича после кап.ремонта 3-го разряда (7 суток).
По состоянию на 01.08.15. в работе находились 24 из 30-ти действующих доменных печей (80%), 8 мартеновских печей из 9-ти (89%) и 16 конвертеров из 21-го (76%).
За 10 суток августа среднесуточное производство чугуна составило 57,4 тыс. т, стали – 58,0 тыс. т, проката – 52,2 тыс. т (соответственно, 97, 96 и 94% к уровню производства в июле).
По сравнению с маем 2014 года, в котором были достигнуты наивысшие производственные показатели прошлого года, текущий уровень производства составляет: по чугуну – 70%, по стали и прокату – 65%.
В настоящее время по-прежнему не работают Донецкий электрометаллургический завод (ДЭМЗ) и Донецкий металлопрокатный завод (ДМПЗ).
Производство за 7 месяцев 2015 года составило:
чугуна – 12037 тыс. т (72% от объема производства за 7 месяцев 2014 года);
стали – 13117 тыс. т (73%);
проката – 11481 тыс. т (73%).
Железорудное сырье
Объем поставок украинского железорудного сырья в июле увеличился по сравнению с июнем на 210 тыс. т (+10%) и составил 2370 тыс. т.
Всего за 7 месяцев 2015 года металлургам было поставлено 14,4 млн. т отечественного железорудного сырья (69% от уровня 7-ми месяцев 2014 года), в том числе: аглоруды – 2,3 млн. т (65%), концентрата – 7,2 млн. т (75%), агломерата – 2,9 млн. т (89%), окатышей – 2,0 млн. т (44%).
Объем импортных поставок железорудного сырья (из России) в июле увеличился по сравнению с июнем на 10 тыс. т и составил 180 тыс. т.
За 7 месяцев импорт ЖРС составил 880 тыс. т или 48% от объема импорта в аналогичном периоде 2014 года.
Экспорт ЖРС в июле составил 3,8 млн. т, а за 7 месяцев – 26,7 млн. т (118% к объему экспорта за 7 месяцев 2014 года).
Угли
Поступление украинских углей на коксохимические предприятия в июле составило порядка 500 тыс. т (-100 тыс. т к июню), а за 7 месяцев – 3,3 млн. т (47% от объема поставок в аналогичном периоде 2014 года).
Объем импортных поставок углей для коксования в июле составил порядка 715 тыс. т, а за 7 месяцев – 5,3 млн. т (84% от объема импорта за 7 месяцев 2014 года). При этом импорт углей из России за 7 месяцев уменьшился на 40% и составил 2,7 млн. т.
Всего за 7 месяцев украинские КХЗ получили 8,6 млн. т углей для коксования, что составило 64% от объема поставок в аналогичном периоде 2014 года. При этом, доля импортных углей в общем объеме увеличилась с 48 до 62%.
Остатки углей для коксования на складах украинских КХЗ в течение июля уменьшились на 125 тыс. т и по состоянию на 01.08.15. составили порядка 475 тыс. т.
Кокс
Объем поставок металлургам украинского кокса в июле составил 845 тыс. т (+6% к июню по валовому, +2% по среднесуточному).
За 7 месяцев поставлено 5,1 млн. т украинского кокса (66% от объема поставок в аналогичном периоде 2014 года).
Импорт кокса в июле увеличился по сравнению с июнем на 10 тыс. т и составил 100 тыс. т.
Всего за 7 месяцев по импорту было завезено 900 тыс. т кокса против 350 тыс. т за 7 месяцев 2014 года.
С учетом импортных поставок общее поступление кокса на метпредприятия за 7 месяцев составило 6,0 млн. т (75% от объема поставок в аналогичном периоде 2014 года).
Металлолом
В июле металлургическим предприятиям было поставлено 276 тыс. т металлолома (-11 тыс. т к июню), а за 7 месяцев – 1930 тыс. т (80% от объема поставок в аналогичном периоде 2014 года).
Запасы металлолома на складах метпредприятий в течение июля увеличились на 25 тыс. т и по состоянию на 01.08.15. составили порядка 100 тыс. т.
Природный газ
Объем потребленного металлургами природного газа в июле составил 155 млн. куб. м.
Среднесуточное потребление природного газа метпредприятиями в июле уменьшилось по сравнению с июнем на 0,2 млн. куб. м и составило 5,0 млн. куб. м.
Всего за 7 месяцев металлурги потребили 1228 млн. куб. м природного газа (76% от объема потребления в аналогичном периоде 2014 года).
Среднесуточное потребление за 7 месяцев составило 5,8 млн. куб. м против 7,6 млн. куб. м за 7 месяцев 2014 года.
25 июня 2015 г.
UA info
Профсоюз горняков и металлургов Украины требует ограничить экспорт металлолома
Профсоюз горняков и металлургов Украины требует принятия пакета мер, направленных на ограничение экспорта металлолома. Об этом сообщил председатель Днепропетровского областного комитета ПГМУ Василий Шевченко.
«В металлургической отрасли занято более полумиллиона трудящихся, и сохранение этих рабочих мест зависит, в том числе, от решений по обеспечению заводов металлолом. Сегодня лом свободно вывозится из Украины, его экспорт за последний год резко возрос. Лом должен перерабатываться внутри страны, и давать работу украинским металлургам, а не турецким. Продавать на экспорт мы должны готовый продукт, а не сырье», - заявил Василий Шевченко. По его словам, если не принять срочных мер, наши заводы рискуют остаться без сырья, а сотни тысяч металлургов - без работы. Он также сообщил что в случае угрозы безработицы среди металлургов ПМГУ оставляет за собой право на радикальные действия.
По данным Государственной фискальной службы экспорт лома черных металлов из Украины в январе-мае 2015 года возрос на 59,2% в сравнении с аналогичным периодом прошлого года и составил 509 тысяч тонн. В то же время данным объединения Металлургпром, дефицит лома для украинских метпредприятий в январе-мае текущего года составил 345 тысяч тонн, что составляет пятую от потребности.
13 февраля 2014 г.
Главная / ВЕСТИ ИЗ РЕГИОНОВ /
Опубликовано 11.02.2014 , № 25 от 11 февраля 2014 г.
В первой половине 2013 года полностью прекратило работу ПАО «Запорожский сталепрокатный завод» – предприятие со столетней историей. Более 600 работников были уволены с нарушением трудового законодательства. В связи с этим они не могли вовремя получить пособие по безработице, а также кровную зарплату. Начались хождения по мукам…
Производство завели в тупик
ВОТ что рассказали мне ветераны производства. Юрий Кобыляцкий (на заводе с 1985 года, последние 12 лет – бригадир обжигальщиков цеха эмальпосуды):
– Многие люди сильно пострадали. Ведь по настоянию руководства были уволены не по сокращению штата, а по соглашению сторон или по собственному желанию. А в этом случае пособие по безработице выплачивают не сразу – только через три месяца. Не были погашены и долги по зарплате. Как хочешь, так и выкручивайся. Мне до пенсии остался год и четыре месяца. Но даже справку о «горячем» стаже не могу взять – все закрыто. А есть люди, которым уже сегодня надо оформлять пенсию. Но сделать этого из-за закрытого на замок предприятия они не могут. Основная причина такого положения – в поведении нашего руководителя, председателя наблюдательного совета Виталия Любимова. Он практически производством не занимался. Его главная забота – «качать» прибыль в свой карман. Открыл на территории предприятия торговый дом «Метизы», покупал у завода изделия по бросовой цене, а продавал по завышенной. А долги росли.
Юрий Рыбальченко, волочильщик проволочного цеха (на заводе проработал 20 лет):
– Я оказался в очень сложной ситуации. Числюсь на заводе, трудовая книжка там, а забрать ее нет возможности. Никуда не могу устроиться, никаких пособий не получаю. Более полугода перебиваюсь случайными заработками. На обращения в прокуратуру получаю отписки. Кто же защитит мои права? Надо оформлять пенсию, но документы в Пенсионный фонд не могу подать: завод закрыт, и никто справок не выдает. Годами хозяева высасывали прибыль из предприятия, набивали себе карманы. Торговый дом процветал, а производство завели в тупик. А в советские годы мы были в лидерах отрасли.
Елена Бокий, председатель профкома завода, сегодня эти обязанности выполняет на общественных началах (на предприятии 26 лет):
– Все наши беды начались после приватизации предприятия в 1994 году. Постепенно урезались наши права и социальный пакет. Зарплата уменьшалась, штат сокращался. Если в советские времена на заводе трудились до четырех тысяч человек, то в последние годы – около тысячи. В начале 2013 года из-за больших долгов предприятие было обесточено, производство остановилось. С людьми не рассчитались, увольняли с нарушениями. Я помогала готовить иски в суд. Пострадал весь коллектив (на тот момент 640 человек).
В сентябре 2013 года Любимов пытался настроить рабочих против потенциальных инвесторов, называя их рейдерами. На акцию протеста у ворот завода собралось много работников. Но митинг превратился в осуждение действий самого Любимова
– В СОВЕТСКОМ Союзе завод был одним из лучших метизных предприятий, – рассказывает заместитель председателя Запорожского обкома профсоюза металлургов и горняков Украины Юрий Шапчиц. – Здесь выпускалась проволока, сетка, эмальпосуда, гвозди и другие метизы. Но последние 8-10 лет его начало лихорадить. Сказались и неудачная работа менеджмента, и кризисная ситуация в экономике страны. Миллионные кредиты, взятые руководством предприятия в лице председателя наблюдательного совета Виталия Любимова, были использованы неэффективно и поставили завод на грань банкротства.
Наш комитет мониторит 18 предприятий горно-металлургического комплекса области по различным показателям, в том числе и по заработной плате. Так вот, на сталепрокатном она была самая низкая. Например, в 2011 году – 1864 гривны, в 2012-м – 1653. А в 2013 году вообще хуже некуда: в апреле – 896 гривен и неполная рабочая неделя. Когда начались все эти катаклизмы, работники обкома часто наведывались на предприятие. В конце февраля 2013 года я поднимал вопрос о работе сталепрокатного завода в Министерстве социальной политики. Совместно с Запорожской госинспекцией по вопросам труда мы занимались проверкой предприятия. В первый день наших представителей охрана на завод не пустила, мотивируя отказ отсутствием руководителя предприятия. Но все же удалось встретиться с генеральным директором Андреем Шевчуком, который пообещал, что после майских праздников будет подготовлена и предоставлена документация для проверки. Но на момент прихода комиссии, 13 мая 2013 года, весь менеджмент уволился. В любом случае Любимов как председатель наблюдательного совета
ВОСЕМНАДЦАТОГО января в облгосадминистрации состоялось заседание рабочей группы, где обсуждались проблемы предприятия с участием первого заместителя министра промышленной политики Николая Евдокименко.
– На заседании подчеркивалось, что все должно решаться в правовом поле, – рассказывает присутствовавший там Юрий Шапчиц. – Представители киевской фирмы «Энергомаш– Инвест» (основные кредиторы, погасившие более 20 миллионов гривен долгов завода) заявили о намерении возобновить производство. Весной 2014 года обещали запустить цех эмальпосуды (это не менее 300 рабочих мест) и линию по производству тетраупаковки. Фирма уже погасила более 600 тысяч гривен задолженности по зарплате, которая возникла не по ее вине. Осталось выплатить еще 463 тысячи тремстам работникам до 20 февраля. Профсоюз металлургов и горняков поддерживает эти намерения. Активно помогает людям председатель профкома на общественных началах Елена Бокий. В конце января состоится собрание кредиторов. После этого начнется процесс санации предприятия…
Люди с надеждой встретили это известие. Но оправдаются ли их надежды? Сегодня ясно, пожалуй, только одно: сидеть сложа руки и рассчитывать на благополучный исход – все равно что ждать, когда рак на горе свистнет. Надо нам учиться защищать, решительно отстаивать свои права.
– Многие люди сильно пострадали. Ведь по настоянию руководства были уволены не по сокращению штата, а по соглашению сторон или по собственному желанию. А в этом случае пособие по безработице выплачивают не сразу – только через три месяца. Не были погашены и долги по зарплате. Как хочешь, так и выкручивайся. Мне до пенсии остался год и четыре месяца. Но даже справку о «горячем» стаже не могу взять – все закрыто. А есть люди, которым уже сегодня надо оформлять пенсию. Но сделать этого из-за закрытого на замок предприятия они не могут. Основная причина такого положения – в поведении нашего руководителя, председателя наблюдательного совета Виталия Любимова. Он практически производством не занимался. Его главная забота – «качать» прибыль в свой карман. Открыл на территории предприятия торговый дом «Метизы», покупал у завода изделия по бросовой цене, а продавал по завышенной. А долги росли.
Юрий Рыбальченко, волочильщик проволочного цеха (на заводе проработал 20 лет):
– Я оказался в очень сложной ситуации. Числюсь на заводе, трудовая книжка там, а забрать ее нет возможности. Никуда не могу устроиться, никаких пособий не получаю. Более полугода перебиваюсь случайными заработками. На обращения в прокуратуру получаю отписки. Кто же защитит мои права? Надо оформлять пенсию, но документы в Пенсионный фонд не могу подать: завод закрыт, и никто справок не выдает. Годами хозяева высасывали прибыль из предприятия, набивали себе карманы. Торговый дом процветал, а производство завели в тупик. А в советские годы мы были в лидерах отрасли.
Елена Бокий, председатель профкома завода, сегодня эти обязанности выполняет на общественных началах (на предприятии 26 лет):
– Все наши беды начались после приватизации предприятия в 1994 году. Постепенно урезались наши права и социальный пакет. Зарплата уменьшалась, штат сокращался. Если в советские времена на заводе трудились до четырех тысяч человек, то в последние годы – около тысячи. В начале 2013 года из-за больших долгов предприятие было обесточено, производство остановилось. С людьми не рассчитались, увольняли с нарушениями. Я помогала готовить иски в суд. Пострадал весь коллектив (на тот момент 640 человек).
В сентябре 2013 года Любимов пытался настроить рабочих против потенциальных инвесторов, называя их рейдерами. На акцию протеста у ворот завода собралось много работников. Но митинг превратился в осуждение действий самого Любимова
, по мнению людей, развалившего предприятие. Ему высказали недоверие.
Проверяющих на завод не пускали
– В СОВЕТСКОМ Союзе завод был одним из лучших метизных предприятий, – рассказывает заместитель председателя Запорожского обкома профсоюза металлургов и горняков Украины Юрий Шапчиц. – Здесь выпускалась проволока, сетка, эмальпосуда, гвозди и другие метизы. Но последние 8-10 лет его начало лихорадить. Сказались и неудачная работа менеджмента, и кризисная ситуация в экономике страны. Миллионные кредиты, взятые руководством предприятия в лице председателя наблюдательного совета Виталия Любимова, были использованы неэффективно и поставили завод на грань банкротства.
Наш комитет мониторит 18 предприятий горно-металлургического комплекса области по различным показателям, в том числе и по заработной плате. Так вот, на сталепрокатном она была самая низкая. Например, в 2011 году – 1864 гривны, в 2012-м – 1653. А в 2013 году вообще хуже некуда: в апреле – 896 гривен и неполная рабочая неделя. Когда начались все эти катаклизмы, работники обкома часто наведывались на предприятие. В конце февраля 2013 года я поднимал вопрос о работе сталепрокатного завода в Министерстве социальной политики. Совместно с Запорожской госинспекцией по вопросам труда мы занимались проверкой предприятия. В первый день наших представителей охрана на завод не пустила, мотивируя отказ отсутствием руководителя предприятия. Но все же удалось встретиться с генеральным директором Андреем Шевчуком, который пообещал, что после майских праздников будет подготовлена и предоставлена документация для проверки. Но на момент прихода комиссии, 13 мая 2013 года, весь менеджмент уволился. В любом случае Любимов как председатель наблюдательного совета
несет полную ответственность за функционирование данного предприятия.
Заявления вселяют надежду, но…
ВОСЕМНАДЦАТОГО января в облгосадминистрации состоялось заседание рабочей группы, где обсуждались проблемы предприятия с участием первого заместителя министра промышленной политики Николая Евдокименко.
– На заседании подчеркивалось, что все должно решаться в правовом поле, – рассказывает присутствовавший там Юрий Шапчиц. – Представители киевской фирмы «Энергомаш– Инвест» (основные кредиторы, погасившие более 20 миллионов гривен долгов завода) заявили о намерении возобновить производство. Весной 2014 года обещали запустить цех эмальпосуды (это не менее 300 рабочих мест) и линию по производству тетраупаковки. Фирма уже погасила более 600 тысяч гривен задолженности по зарплате, которая возникла не по ее вине. Осталось выплатить еще 463 тысячи тремстам работникам до 20 февраля. Профсоюз металлургов и горняков поддерживает эти намерения. Активно помогает людям председатель профкома на общественных началах Елена Бокий. В конце января состоится собрание кредиторов. После этого начнется процесс санации предприятия…
Люди с надеждой встретили это известие. Но оправдаются ли их надежды? Сегодня ясно, пожалуй, только одно: сидеть сложа руки и рассчитывать на благополучный исход – все равно что ждать, когда рак на горе свистнет. Надо нам учиться защищать, решительно отстаивать свои права.
Запорожье.
Автор: Григорий ПЕТРАКОВ
[18.02.2013 09:15] Раиса Юргель
Об итогах 2012 года, нынешнем состоянии и перспективах развития базовой отрасли экономики Украины – металлургии в эксклюзивном интервью УНИАН рассказал генеральный директор объединения "Металлургпром" Василий Харахулах.
- Василий Сергеевич, уже известны предварительные данные о работе основной экспортоориентированной металлургической отрасли Украины в 2012 году - производство общего проката и стали сократилось в сравнении с предыдущим годом на 9% и 7%, соответственно. Каковы основные причины спада?
- Нового ничего не скажу - мировое потребление стали снизилось, а Украина экспортирует около 70% произведенной металлопродукции. Учитывая экономическую ситуацию, экспорт металлопроката из Украины в 2012 году, по предварительным данным, упал несущественно – на 7% в сравнении с 2011 годом. Хочу сразу оговорить - все цифры, которыми я буду оперировать, - предварительные, окончательные итоги работы металлургической отрасли будут подведены к концу февраля. Объем экспорта металла из Украины составил 22,4 млн тонн. Внутренний рынок сократился почти на 15% - до чуть более 6,1 млн тонн. Кроме того, на импорт металлопродукции приходится около 1,8 млн тонн, то есть, внутри страны потреблено около 8 млн тонн. Внутренний рынок явно мал, диспропорция с внешним рынком - огромная. В экономически развитой стране примерно 80-85% производимой металлопродукции используется именно на внутреннем рынке. Если мы диспропорцию не изменим, а она за 21 год независимости существенно не изменилась, следует ставить вопрос – а нужны ли нашей стране такие объемы производства металлопродукции? Мы по старой привычке спрашиваем, почему в этом году произвели меньше, чем в прошлом? Украине вообще столько металла не нужно, сколько она производит.
У нерівних умовах
Юрій ВАСИЛЕНКО
27 жовтня 2012 року, субота, №197
ДИЛЕМА
Електрометалургія отримала пільги від держави. Що отримає Україна у відповідь?
З того дня, як урядова постанова № 912 набула чинності, минув місяць. Цим документом електрометалургійним підприємствам дозволили з 1 жовтня ц. р. до 1 березня 2013-го купувати електроенергію для своїх технологічних потреб за пільговим тарифом, що дорівнює оптовій ринковій ціні без дотації. В результаті цих преференцій вартість електроенергії для цієї категорії споживачів знизилась приблизно на 30%. Передусім ідеться про підприємства, які, за підсумками 2011 року, споживали в середньому на місяць понад 60 млн кВт/год. електроенергії і частка електроенергії у собівартості продукції яких перевищує 30%.
Читати далі...